Пиво. Хмільне і …підступне

У жарку пору кожна людина потребує 2–2,5 літрів рідини на день. А випивати стільки пива – забагато, через якийсь час це може закінчитися згубно.

Літо – пора спекотна, а отже, постійно хочеться пити. А пити можна не лише воду. Часто замість квасу, компоту чи березового соку ми купуємо в магазині пиво, яке коштує порівняно недорого. Скільки пива не нашкодить здоров’ю і чи справді цим напоєм можна вгамувати спрагу, розповідають  психіатр, нарколог Андрій КАРАЧЕВСЬКИЙ та психолог Дмитро ЧАМАРА.

– Нині маємо багато реклами, в якій розпивання пива асоціюється або з футболом, або з чудовим проведенням часу на морських курортах, або й удома перед телевізором. Наскільки безпечні для телеглядачів такі паралелі й асоціації?    

А. КАРАЧЕВСЬКИЙ: Як на мене, паралелі та асоціації «пиво = футбол», «пиво = захопливе проведення часу» – це дуже печально, бо воно сприяє розвитку культу алкоголізму. Асоціації, які викликає така реклама у свідомості людини, є певним соціальним навчанням. Ми вчимо молодь любити пиво й видовища. І ця асоціація стає дедалі стійкішою, що одне без одного вже годі уявити. Саме ці безвідповідальні рекламні кампанії призвели до того, що Україна асоціюється з дешевим пивом та доступними жінками. Але так до абсурду можна довести що завгодно. Торік уболівальники «Євро-2012» випили у фан-зоні двісті тисяч літрів пива! Лише на Хрещатику! То що далі? Українська молодь дедалі частіше виховується не на позитивних прикладах здорового способу життя, досягнення успіху, розвитку творчості, а на тому, що потрібно розслаблятися, споживати, і цим ти крутий. Сумно…

Д. ЧАМАРА: Сама по собі паралель чи асоціація «футбол = пиво» не страшна. Люди приходять на гру зі своїми емоціями та переживаннями, і щоб якось із ними впоратися, купують слабоалкогольні напої. Лякає інше. Якщо в соціумі є переконання, що пиво – це здоровий напій і його можна вживати замість квасу та води, то це вже небезпечно. Бо стирається грань, мовби пиво – нешкідливе. А це найбільша помилка.

– А чим небезпечне пиво?

Д. ЧАМАРА: Тим, що це підступний напій. Ти не випиваєш його тому, що свято чи якийсь привід. Ота межа залежності прихована. Відтак зізнатися собі, що ти алкоголік, дуже страшно, адже при цьому виникає багато неприємних почуттів: провина, страх, сором… І щоб уникнути їх, людина вигадує логічний конструкт, мовляв, добре, що нарешті матч, то «легітимно» нап’юся пива. А насправді вона як була у проблемі, так і залишилися в ній. Тому часто за масками уболівальників приховуються звичайні алкоголіки. І нічого спільного з уболіванням та футболом це не має.
Крім цього, пиво знижує інтелектуальну діяльність, у людини виникають набряки в мозку, вона стає в’ялою, повільною, а згодом взагалі деградує.

А. КАРАЧЕВСЬКИЙ: Треба перестати пропагувати алкоголізацію населення. Адже культ споживання алкоголю, який постійно звучить у рекламі, згубно позначається на поколінні, що підростає. Бо суть не в тому, випив ти один бокал чи більше. У кожної людини захворювання стається по-своєму. Ніхто у 17 років не планує стати алкоголіком. Тим часом багато людей спивається. І це тому так, що в нас масово формується культ споживання алкоголю.

– Отже, вихід – заборонити рекламу?

Д.ЧАМАРА: Ми живемо в залежному суспільстві, і реклама – це вже наслідок. А треба боротися з причиною. Оскільки ми залежні, то рекламникам та піарщикам дуже легко підмінити цілі. Для будь-якого бізнесмена головне – ефективність виробництва і прибуток, тому ці люди найменше піклуються про інших. Виробникам пива байдуже до здоров’я нації.

А. КАРАЧЕВСЬКИЙ: Якби йшлося про здоров’я нації, то частину прибутків направляли б на зміну комплексного підходу до проблеми алкоголізму в Україні. А ми куди котимося? Це питання нашої перспективи, перспективи наших дітей. Над цим не можна не задумуватися. Як лікар, що стикається з людським болем, можу сказати, що те, що бачимо в рекламі, призводить до великих страждань, до зруйнованих сімей, до втраченого здоров’я.

– То, може, здорожчання продукту допоможе зупинити процес алкоголізації населення?

Д. ЧАМАРА: Гадаю, тоді холдинги просто не отримуватимуть відповідні гроші, і це відобразиться на якості продукції. Люди питимуть більш неякісні й дешеві напої. Важливо зрозуміти, що ця проблема називається залежністю. Тому, як на мене, найліпше одну залежність чи то пак захоплення, змінити на іншу, щоби люди залежали не від алкоголю, а від спорту, роботи, стосунків, хобі, сім’ї тощо. Це те, що не руйнує, а додає наснаги жити.

– І все-таки, чи можна вгамувати спрагу пивом?

Д. ЧАМАРА: Як і будь-яка рідина, пиво вгамовує спрагу, питання лише у ціні розплати за це. У жарку пору кожна людина потребує 2–2,5 літрів рідини на день. А випивати стільки пива – забагато, через якийсь час це може закінчитися згубно. Хіба в невеликих кількостях пиво корисне, і за умови правильного до нього ставлення, культури споживання.

А. КАРАЧЕВСЬКИЙ: Уся суть у дозі. Частіше вона більша, ніж потрібна для корисності. Сьогодні вже у 12 років починають пити пиво. До 18-ти мають доволі виражені стадії захворювання. Можна бути залежним і при вживанні півлітра пива – якщо в людини черепномозкові травми, хвороби печінки, порушення обміну речовин, коли захворювання виникають швидше. Важливо розуміти різницю між тим, що є соціально прийнятою нормою і хворобою. Якщо чоловік рік не п’є – він алкоголік чи ні? Якщо у нього є залежність, вона нікуди не поділася.

– А які симптоми пивного алкоголізму?

А. КАРАЧЕВСЬКИЙ: Насправді немає окремо пивного, горілчаного чи винного алкоголізму. Суть хвороби в тому, що формується залежність. Ознаками розвитку алкоголізму може бути втрата контролю за кількістю випитого спиртного і за поведінкою у момент вживання. До того ж це відсутність відчуття насичення, коли поведінка стає неадекватною. Якщо чоловік не уявляє собі перегляду футбольного матчу без пива, це теж свідчить про розвиток алкогольної залежності.

А ще про залежність говоримо тоді, коли людина починає шкодити своєму здоров’ю і своєму соціальному стану: пропускає роботу, бо після вчорашнього зле… На другу стадію захворювання вказує потреба в похміллі. Коли людина вживає зранку пиво як засіб, що полегшує стан, то це вже яскравий вияв хвороби. Далі, коли толерантність до алкоголю підвищується, печінка не справляється з навантаженням, то дози стають меншими, а людина деградує. Такою є остання стадія алкоголізму.

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook