Посттравматичний стресовий розлад – це розлад психічного здоров’я, що виникає як реакція психіки на пережитий травматичний досвід. Це може бути насильство, війна, катування, геноцид чи будь-яка інша подія, що несе загрозу життю чи здоров’ю людини або її близьким. Не в усіх людей, що мають травматичний досвід виникне ПТСР, але декому достатньо однієї травматичної ситуації. Зовні люди з ПСТР можуть нічим не видавати свого стану, але невидимі душевні рани суттєво впливають на якість їх життя, а часто і на життя близьких їм людей.

За даними ВООЗ, у світі близько 70% людей переживали хоча б одну потенційно травматичну подію протягом життя, з них 5,6% можуть мати ПТСР. Приблизно 3,9% населення світу хоч раз у своєму житті мали діагностований ПТСР. Імовірність розвитку посттравматичного стресового розладу залежить від типу пережитої травматичної події. Наприклад, рівень ПТСР більш ніж у три рази (15,3%) вищий серед людей, які живуть в умовах війни; показники ПТСР особливо високі після сексуального насильства.

Для українців в умовах війни тривога та хвилювання перетворилися на колективний ПТСР, що став частиною нашого життя. Порушення сну, нічні кошмари, панічні атаки, смуток, страх, біль – усе це стало нашим сьогоденням. За даними Національної служби здоров’я України (НСЗУ), у 2021 році діагноз ПТСР був поставлений 3 167 пацієнтам, у 2022 році – 7 051 особі, у 2023 році кількість українців з ПТСР зросла до 12 494, а лише за два місяці 2024-го діагностовано 3 292 випадки.

Як розпізнати ознаки ПТСР?

Люди можуть по-різному реагувати на травматичну подію. Більшість із часом почуватиметься краще, а симптоми стресової реакції зникатимуть. У тих, хто продовжує відчувати інтенсивні емоції, має тривожні думки та інші симптоми внаслідок травматичного досвіду, може бути діагностовано посттравматичний стресовий розлад.

Симптоми розладу можуть з’являтися в короткий або тривалий період після травмівної події — зазвичай протягом перших трьох місяців.

Людей із ПТСР можуть турбувати інтенсивні, тривожні думки та почуття, пов’язані з травматичною подією, що тривають довгий час після того, як ця подія закінчилася. Вони можуть:

• переживати цю подію через спогади та/або нічні жахи;
• відчувати сум, страх чи гнів, відчуженість від інших людей;
• уникати ситуацій чи людей, які нагадують про травматичну подію;

– мати сильну негативну реакцію на такі звичайні речі, як-от гучний звук чи випадковий дотик.

ПТСР є здебільшого виліковним і успішно минає у більшості пацієнтів. Та водночас він може стати причиною низки фізичних та психічних розладів, страждань, а також конфліктів та труднощів у комунікації. Спостерігаєте у себе або близької людини подібні симптоми — зверніться по допомогу.

Чим відрізняється КПСТР та ПТСР?

Крім ПТСР, виділяють також комплексний посттравматичний стресовий розлад (КПТСР). КПТСР відрізняється від ПТСР складнощами регуляції емоцій, міжособистісними проблемами та переконанням у власній нікчемності.

Для виникнення ПТСР людині достатньо однієї події, для КПСТР характерний більш тривалий травматичний вплив, тобто багаторазові, безперервні та повторювані травми.

Серед симптомів КПТСР важливо виділити:

• Повторне переживання травматичної ситуації тут і зараз. Це можуть бути кошмари, спогади. Повторне переживання зазвичай супроводжується інтенсивними переживаннями страху та жаху, що також включає негативні фізичні відчуття.
• Уникнення спогадів та думок, що нагадують про подію. Людина з КПТСР може уникати як думок про травматичний досвід, так і місць, людей, ситуацій, наприклад, змінити роботу чи переїхати в інше місце.
• Постійне відчуття загрози. Через постійну настороженість люди з КПТСР можуть діяти на запобігання небезпеці. Наприклад, не сидіти спиною до дверей, перевіряти дзеркало заднього виду автомобіля.
• Проблеми емоційної сфери. При КПТСР порушується регуляція емоцій, що може проявлятись як спалахи агресії, самоушкодження, емоційне заціпеніння, нездатність відчувати позитивні емоції.
• Переконання у власній нікчемності, приниженості або переможеності. Такі переконання супроводжують інтенсивне почуття сорому, провини або невдачі. Людина може відчувати провину за те, що не врятувала інших, або не уникнула обставин, що трапились.
• Труднощі у побудові стосунків та в почуттях близькості з людьми. Людина з КПТСР може уникати знайомств та спілкування з людьми або мати труднощі з побудовою наявних стосунків.

Ці порушення призводять до значних погіршень особистої, сімейної, соціальної, освітньої, професійної та інших важливих сфер життя.

Здебільшого люди, які мають КПТСР, також мають інші розлади психіки, зокрема, депресію, тривожні розлади, розлади, пов’язані з вживанням ПАР.

Радимо також прочитати: Чи всі українці матимуть ПТСР і як це проявляється?

Якщо ви зіштовхнулися з КПТСР

Якщо ви зіштовхнулися з симптомами ПТСР, не залишайтеся наодинці з проблемою. Пам’ятайте, що ПТСР піддається лікуванню, і своєчасна фахова підтримка може значно поліпшити якість життя.

Зверніться по допомогу до лікарів. Комплексний ПТСР діагностує і призначає лікування лікар-психіатр. Окрім медичної допомоги, важливим елементом роботи з КПТСР є методи самодопомоги – терапевт має навчити людину справлятися з симптомами самостійно. Це можуть бути вправи на заземлення та для саморегуляції з Аптечки швидкої психологічної допомоги «Ти як?».

Радимо також прочитати: ПТСР: міфи і факти про посттравматичний розлад

Як спонукати близьку людину з КПТСР звернутися до лікаря

Якщо ви помічаєте у близької людини ознаки ПТСР, ви не можете змушувати її звернутись по медичну допомогу. Фраза «думаю, тобі краще звернутись по допомогу до психолога/психотерапевта/психіатра» є некоректною і може бути неприємною для людини, а часом може викликати навіть агресію чи глибоку образу. Краще в такому випадку запитати «чи потрібна тобі допомога?», «чи можу я чимось допомогти?».

Водночас цікавтеся станом та потребами близької людини, поділіться своєю думкою про зміну її стану. Наприклад, скажіть, що помітили, що він/вона більше часу проводить на самоті, менше спить, не займається улюбленими справами. Робіть це в спокійній, довірливій ситуації, а не під час кризи чи сварки. Зачекайте моменту, коли буде доречно запропонувати звернутись до фахівця. Обговоріть, як лікування може допомогти із симптомами тривоги, порушенням концентрації та сну, некерованим гнівом та тривожними спогадами. Ви можете згадати про власний досвід психотерапії та розповісти, як він вам допоміг.

Запропонуйте людині піти разом з нею до спеціаліста, а надалі можна запропонувати супроводжувати її в заходах, які може рекомендувати фахівець (спільні прогулянки, фізичні вправи, нагадування про прийом медикаментів).

Пам’ятайте і практикуйте також турботу про себе, оскільки для того, щоб підтримати іншу людину, потрібно самим мати достатньо ресурсу.

Як підтримати близьку людину з КПТСР

Людина з КПТСР може ізолюватись від контактів з друзями та родичами. Вони можуть бути поглинуті переживаннями щодо травми, почуттям сорому, думками про те, що інші не розуміють їх досвіду. Важливо, щоб ваша близька людина з КПТСР знала, що за необхідності вона завжди може до вас звернутися. Тому в спілкуванні з такими людьми дотримуйтесь кількох правил:

• Не знецінюйте переживання та досвід людини.
• Будьте чуйними.
• Використовуйте пряму комунікацію, не змушуйте здогадуватись про те, що ви хочете сказати.
• Давайте зрозуміти, що почуття людини важливі.
• Слухайте стільки, скільки це необхідно.
• Будьте поруч.
• Не змушуйте людину розповідати про неприємний досвід.
• Наголошуйте на сильних сторонах особистості.
• Ознайомтеся з доказовою інформацією про КПТСР.
• Не давайте порад, якщо у вас їх не просять.

Посттравматичний стресовий розлад – це серйозний стан, що потребує комплексного підходу до лікування. Розуміння причин, симптомів та методів лікування допомагає полегшити стан людей з розладом та повернути їх до повноцінного життя.

Будьте уважними до своїх рідних і дбайте про своє здоров’я!

Джерело