Дуже мудра притча, що нагадує, що у кожного з нас є свої особливості і недоліки. Але деякі з них роблять наше життя цікавішим, кращим, гідним.

Притча про тріснутий глечик

Жила-була літня китайська жінка, у якої було два великі глечики. Вони звисали по кінцях коромисла, яке вона клала на свої плечі.

В одному з глеків була тріщина, а інший був цілим і завжди вміщав повну порцію води. Наприкінці довгого шляху від річки до дому жінки глек із тріщиною завжди залишався заповненим лише наполовину.

Протягом двох років це відбувалося щодня: жінка приносила додому завжди лише півтора глека води. Цілий глечик дуже пишався собою і своєю роботою, а глечик із тріщиною соромився свого недоліку і був засмучений, що може робити лише половину того, для чого він був зроблений.

Через два роки тріснутий глечик звернувся до жінки:

— Мені соромно через мою тріщину, з якої всю дорогу до твоєї хати завжди біжить вода.

А жінка усміхнулася:

— Ти помітив, що на твоєму боці доріжки ростуть квіти, а на боці іншого глечика — ні? На твоєму боці доріжки я посіяла квіти, бо знала про твій недолік. Тож ти поливаєш їх щодня, коли ми йдемо додому. Два роки поспіль я зрізаю ці чудові квіти та прикрашаю ними стіл. Якби ти не був таким, яким ти є, то цієї краси не було б.

У кожного з нас є свої особливості і недоліки. Але завдяки деяким з них життя стає кращим.  Просто потрібно кожного сприймати таким, яким він є, і бачити в ньому добре.

Радимо також прочитати інші притчі:

• Мудра притча про любов, на якій тримається сім’я
• Притча про мудрого філософа і три горщики