Філософ взяв три горщики і поставив перед собою. Один був перевернутий догори дном. У другого – діряве дно. А третій був наповнений помиями. І глечик з прозорою чистою водою поставив поруч цей загадковий чоловік.”Ось моя відповідь”, – сказав мудрець. – але зрозуміють її лише розумні люди, яким потрібні мої поради.
Одна дівчина повернулася до натовпу людей і пояснила:
В один горщик не налити і краплі води. Він перевернутий догори дном. Це дурень, марно давати йому знання. Він нічого не зрозуміє і піде скривдженим. Та ще подумає, що його обдурили.
Мудрець обманює людей! – так скаже ображений дурень, який не зрозумів ні слова.
Горщик з дірою – в нього можна воду налити. Але дуже ненадовго. Така людина забуде всі настанови, не дійшовши до дому. У неї немає уваги, вона не здатна до систематичних дій, вона жадає допомоги, але отримавши її, тут же забуває, що їй говорили. І втрачає енергію, якою її наситили.
А третій горщик з помиями – це зла людина. Чиста вода, налита в нього, стане брудною. Розум такої людини все переінакшить на зло. І не підуть ні йому, ні його оточенню про запас добрі поради. Він їх вживе на шкоду. І приходить така людина для того, щоб успішніше шкодити іншим.
Філософ посміхнувся і подякував дівчині. Вона стала його найкращою ученицею.
Іноді проблема не в знаннях, а в горщику. Не в учителеві, а в учневі. Не в книзі, а в тому, хто її читає.
І нема чого витрачати дорогоцінну воду на наповнення непридатних глечиків.
Причому посудини можна і виправити. Перевернути, дірку закрити, вимити і очистити. Але це вже особиста справа кожного. Кожен утримує свою посудину в тому стані, в якому бажає.
Але і мудрець має право не витрачати даремно знання і час свого життя. І чисту воду мудрості…
