Про те, скільки вони знищили ворогів, складатимуть легенди. Завдяки їм ми чули хороші новини про бавовну. Але сьогодні сумна новина… Наших хлопців не стало. Диверсійна група “Святоши” – честь вам і вічна слава!
“Ми радіємо, коли чуємо про бавовну в несусідів країни біосміття. Але за кожним спалахом стоять НАШІ!
Сьогодні сум. Загинула наша диверсійна група “Святоши”, що сіяли бавовну на брянщині і бєлгородщині.
Їх було четверо. Молоді, гарні! Всі – патріоти України, відчайдухи, світлі, творчі, розумні… Кращі з кращих! Раzzисти так і не спіймали привидів… Мінне поле…
Юрій Горовець. «Святоша». 34 роки
Націоналіст. Християнин. Актор. Мандрівник. Ветеран.
Воював в Іловайську в 2014-му, боронив Маріуполь…
Козак «Непийпиво». Максим Михайлов, 32 роки
Веселий, дотепний. Добрий та сміливий.
Романтик, який запалював пластидом зорі над окупованими територіями Брянщини, Курська і Белгорода.
Згадують друзі Максима: “Максим Непийпиво був справжнім другом. Дуже колоритний, завжди у шароварах, вишиванці і з козацькою люлькою. Про те скільки ти вбив ворогів складатимуть легенди, як і про те скільки дівочих сердець ти розбив. Максим їздив на Кубань ще до Майдану, організовувати протести у РФ”.
Тарас Карпюк. «Тарасій». 38 років
Тарас був справжнім воїном. Він бився з поліцією, ще в далекі нульові, приймав участь у антиліберальних акціях. Не дивно, що одним з перших пішов на війну у 2014 році. Під Іловайськом у близькому контакті з ворогом його поранило. Сєпар вистрілив у Тараса з відстані 15 м. Промазав, попав у магазин з трасерами. Ті загорілись і почали вибухати. Довго лікувався. Після початку повномасштабної війни знову в числі перших пішов на фронт.
Богдан Лягов. «Аполлон». 19 років
Наймолодший воїн. Згадує Богдана побратим, який служив у іншій військовій частині: «З початку війни дев’ятнадцятирічний хлопець почав воювати. Відразу зголосився в диверсійну групу. Можете уявити кількість удалих операцій з лютого…
Спілкувалися з ним час від часу. Хлопець надзвичайно сміливий. Завжди викликався добровольцем. І хоча через юний вік нарікав, що часто не беруть на самі складні задачі, але «Аполлон» був щасливий. Його вважали геніально здібним, бо показував одні з кращих результатів по фізичній та тактичній підготовці. Всі побратими вважали, що війна це його поклик”.
Просто пам’ятайте ціну! Ми повинні знати!
Честь ВАМ, НАШІ!
Авторка – Ірина Каптур
