Хвороба Альцгеймера (ХА) — найпоширеніша форма деменції у світі. За даними ВООЗ за 2021 рік, в Україні смертність від цієї недуги та інших форм деменції становила 34,7 випадку на 100 тисяч населення. Серед жінок хвороба Альцгеймера посіла четверте місце серед причин смерті — 50,3 випадку на 100 тисяч.
Попри таку поширеність, хворобу й досі оточують стереотипи та упередження. Вони породжують стигму, змушують людей приховувати симптоми й відкладати звернення по допомогу. Насправді ж Альцгеймер — не вирок, а стан, із яким можна і потрібно працювати: за допомогою медицини, психологічної підтримки та соціальних сервісів.
Центр громадського здоров’я зібрав найпоширеніші міфи про хворобу Альцгеймера та спростував їх.
Радимо також прочитати: Що таке хвороба Альцгеймера (деменція) та які її ранні симптоми
Діагноз — не кінець життя
Люди з ХА часто живуть активним і змістовним життям ще багато років після встановлення діагнозу. Раннє виявлення, правильно підібрані ліки, підтримка сім’ї та здоровий спосіб життя допомагають сповільнити розвиток симптомів і зберегти якість життя.
ХА буває не лише у літніх
Вік є головним фактором ризику, проте існує рання форма Альцгеймера, яка проявляється у 30–60 років. Більш поширена — пізня форма, що розвивається після 65 років. Важливо пам’ятати: деменція не є «нормальним» проявом старіння.
Спадковість — не вирок
Наявність хвороби у родині справді збільшує ризик, але не робить його стовідсотковим. Для ранньої форми ідентифіковано певні генетичні мутації, проте навіть їхні носії мають лише 50% імовірності захворіти. У більшості випадків пізня ХА залежить від поєднання спадковості, способу життя та впливу середовища.
Радимо також прочитати: 10 небезпечних звичок, які ведуть до Альцгеймера і Паркінсона
Це не лише про пам’ять
Хвороба Альцгеймера вражає не тільки пам’ять. Вона може впливати на мовлення, мислення, орієнтацію в просторі, здатність ухвалювати рішення, емоційний стан і навіть поведінку. Проте симптоми проявляються по-різному: у кожної людини хвороба має власний перебіг.
Люди з ХА усвідомлюють себе
На різних етапах розвитку багато пацієнтів зберігають здатність спілкуватися й розуміти, що відбувається навколо. І хоча з часом ця можливість може зменшуватися, важливо ставитися до людини з гідністю, повагою та делікатністю.
Агресія — не обов’язковий симптом
Не всі пацієнти з Альцгеймером стають агресивними. Подібна поведінка часто є реакцією на стрес, дезорієнтацію або невідповідні умови. Правильна організація середовища й уважне ставлення знижують ризик таких проявів.
Забування ≠ Альцгеймер
Кожен може щось забути, і це не завжди ознака хвороби. Приводом для занепокоєння є лише ті випадки, коли проблеми з пам’яттю заважають у повсякденному житті. Тоді варто обов’язково пройти медичне обстеження.
Запобігти на 100% неможливо
На жаль, не існує універсального способу захиститися від хвороби Альцгеймера. Проте зменшити ризик можна:
-
регулярна фізична активність;
-
збалансоване харчування;
-
контроль артеріального тиску та рівня цукру;
-
соціальна взаємодія;
-
вправи для тренування пам’яті та мозку.
Хвороба Альцгеймера — це серйозне випробування, але не кінець життя. Чим більше суспільство знатиме про цю недугу, тим менше буде стигми й тим легше людям і їхнім родинам буде впоратися з викликами.
Радимо також прочитати: Як пов’язані хвороби ясен, артрит, інсульт та Альцгеймер?