Практичні рекомендації, ігри та вправи для батьків, які допоможуть їм вивести на новий, більш якісний рівень міжособистісні стосунки і спілкування з дітьми.
Цього не вчать у школі, або в будь-якому іншому навчальному закладі. Лише постійно діючи, щось роблячи можна досягти бажаного. А саме:
- вивчаючи літературу з психології спілкування та побудови міжособистісних відносин,
- невпинно розмірковуючи над тими відносинами, які складаються в родині, і коректуючи їх,
- постійно роблячи щось конструктивне для покращення внутрішньородинної комунікації.
Вивести міжособистісні відносини на новий, більш якісний рівень допоможуть спеціальні вправи та ігри, які батьки можуть взяти на замітку.
Вправа «Розмова з дзеркалом»
Згадавши свою останню, не саму вдалу розмову з дитиною, або безпосередньо після нього, направтесь у ванну і, відкривши кран (щоб шум води заглушав ваш голос), вимовте все те, що ви випалили дитині в пориві злості і невдоволення, з тієї ж мімікою та жестикуляцією, з тим же виразом обличчя.
Робіть все це перед дзеркалом, не відриваючи погляд від свого відображення. А тепер уявіть, що кілька хвилин (або секунд!) тому такою вас бачмла дитина! А можливо таку незадоволену маму вона бачить досить часто? Не злякалися ви самих себе?
Ми схильні сприймати себе не такими, якими нас бачать інші. Тому коли друзі чи рідні пародіюють нас, ми зазвичай не погоджуємося з їх поданням, дивуємося: «Невже я так себе веду, так ходжу, і говорю?». Навіть спроба повторити перед дзеркалом раніше сказані слова, змусить вас задуматися, якою вас бачить ваша дитина, як ви виглядаєте зі сторони.
Вправа «Безоціночне спілкування»
Як часто ви оцінюєте свою дитину? Ви говорите: «Я бачу, який ти старанний!», «Навіщо поквапився?! Треба було перерахувати!». Ми намагаємося піддати оцінці кожен крок наших дітей. Тепер поставте себе на місце дитини, яку весь час «переслідують» мудрі «оцінювачі». Що ви відчуваєте?
Спробуйте на день відмовитися від будь-яких оцінок, тоді ваше спілкування з дитиною звільниться від суперечок, воно стане простішим, цікавішим. Можливо, з першого разу у вас не вийде, доведеться нелегко, особливо з відмовою від звичного стилю спілкування, але результат не змусить себе довго чекати. Дитина оцінить вашу спробу прийняти її такою, якою вона є.
Навчіться хвалити дитину безоціночно; це може здатися складним на перший погляд: досить описати дії чада, а воно саме себе оцінить. Наприклад, малюк приніс додому з дитячого саду малюнок і уточнює у вас: «Красиво?». Звичайно, ви можете обійтися черговою фразою: «Так, дуже красиво. Ти – молодець!».
Однак утримайтеся від цього і просто опишіть, що побачили на листку паперу: «Ти зобразив тут автомобіль…він їде на великій швидкості…вгорі світить сонце…внизу широка дорога…». І ви побачите реакцію свого малюка: він поспішить підтвердити, що саме це намалював, а ще продовжить вашу розповідь, доповнивши її вагомими зауваженнями. Так дитина подивиться на себе з боку і самостійно оцінить власну творчість.
Вправа «Як пройшов день»
Перед тим, як відправитися спати, в розумі підведіть підсумки дня: проаналізуйте власну поведінку, перевірте її і своє спілкування з домочадцями на невротичність. Будьте чесні перед собою і дайте відповідь на наступні питання:
- Скільки часу (хвилин, годин) ви витратили на спілкування зі своєю дитиною сьогодні?
- Які теми за день ви обговорили з чадом?
- Дитина сьогодні говорила більше, ніж ви?
- Хвалили ви сьогодні свою дитину, за що? Підтримували, допомагали, заохочували?
- Чи був у вас гарний настрій? Скільки разів ви сміялися, жартували, посміхалися, дуріли зі своїм чадом?
- Чи слухали ви свою дитину, не перебиваючи, захоплено, виявляли інтерес до її проблем?
Вправа «Відповідаємо прямо»
Батьки часто бувають помічені в ситуації, коли на питання своїх дітей не дають прямих відповідей, всіляко ухиляються від них, виправдовуються або починають читати нотації, дорікати.
- Треба було раніше думати!
- Ти уроки зробив? Я тебе знову буду по дворах шукати?
Якщо у вашому спілкуванні присутні дані особливості, почніть аналізувати свою промову, продумувати відповіді на запитання дітей. Візьміть собі за правило протягом 7-10 днів давати на будь-яке поставлене дитиною питання пряму, чіткц, лаконічнц відповідь. Якщо ви з якихось причин не стрималися і знову відповіли ухильно, почніть відлік днів заново.
Вправа «Сто одна похвала для своєї дитини»
Запишіть на аркуші паперу фрази або слова, як можна похвалити свою дитину в тій чи іншій ситуації; головна умова – способів має бути не менше 101. Це не проста задача! Тепер підрахуйте, на скільки відсотків ви впоралися із завданням.
Якщо ви записали 100 слів і фраз – ви ідеально виконали завдання, тобто на всі 100%. За цією ж схемою підраховуємо менш успішні результати: 30 фраз складуть 30%, 50 слів — 50% від виконаного завдання.
Після того, як всі варіанти будуть виписані, переходите до другої частини завдання: запишіть (можна на зворотній стороні аркуша) слова і фрази підтримки, підбадьорення, похвали, які ви дійсно використовуєте в реальному житті, і ваша дитина їх чує безпосередньо від вас. Знову підрахуйте відсотки. Результат вас шокував?
Після оцінки «масштабу трагедії», переходьте до третього, найцікавішого етапу – в будь-якій обстановці, краще в присутності інших людей, в громадських місцях, щиро, а головне з посмішкою, почніть якомога частіше хвалити свого малюка, виробляючи тим самим корисну батьківську звичку.
Цю вправу можна перетворити в гру, яку доречно провести на сімейному святі. Запропонуйте дорослим гостям позмагатися: хто знайде більше слів похвали для своїх чад, і самому спритному вручіть цікавий приз. Це заняття не просто веселе, азартне, але також корисне і повчальне.
Вправа «Зрозумій мене»
Запропонуйте дітям написати на листку паперу 5-6 слів або речень, що характеризують домочадців (батьків, близьких родичів, братів, сестер). Після того, як вони впораються із завданням, зберіть листочки і ознайомтеся з їх змістом.
Поспішаємо попередити: ці листочки можуть містити досить несподівані характеристики, які ви навіть не очікували почути. Вся справа в тому, що дорослі схильні сприймати себе трохи інакше, ніж діти. Подібні зауваження вашої дитини повинні підштовхнути вас до роздумів на тему: «Ким я є для своєї дитини?» і «Що мені потрібно змінити в собі, своїй поведінці?»
Вправу можна ускладнити, запропонувавши дитині поділитися (можна також письмово!) своїми роздумами на злободенну тему: що в нашій родині тебе дратує і псує настрій, а що подобається, і покращує настрій. Дитина може ображатися з різних причин і при цьому не висловлювати свої переживання вголос.
Якщо ви зважитеся розпитати дитину не письмово, але наштовхнете її на відверту розмову, обговоріть заздалегідь правила, які допомагають вивести спілкування на довірчий рівень, вибрати правильний тон і при цьому не скотитися до невротичного з’ясування відносин.
«Ми будемо розмовляти…»
- тихо і спокійно;
- чесно і відверто;
- уникаючи образ;
- не ображаючись на почуте;
- не звинувачуючи один одного;
- розуміючи і приймаючи один одного.
Ці правила можна записати на папері, і роздати домочадцям, які беруть участь у таких непростих розмовах. Ця вправа дозволить детально проаналізувати подразники у вашій родині, і почати поступово позбуватися від них, при цьому додаючи дрібниці, традиції, обставини, що радують ваших домочадців.
Вправа «Міняємося ролями»
Запропонуйте дітям на цілий день, вечір або всього на кілька годин помінятися ролями. Так чада стануть вашими батьками, які будуть говорити що робити, допомагати порадами. А ви перевтілюйтеся в власних дітей.
Залучення до подібного рольового спілкування дозволяє багато чого дізнатися про людей, які оточують, а найголовніше про себе: для цього достатньо уважно спостерігати за тим, як, приміром, дитина справляється із запропонованою їй роллю. Головне зберегти терпіння в ситуації, коли надається можливість поглянути на себе з боку.
Вправа «Шкідлива частка НЕ»
Спілкування з дитиною не повинне обмежуватися виключно зауваженнями і заборонами, однак бувають ситуації, коли просто необхідно встановити для дітей певні правила, наприклад, щоб вберегти їх життя. Але зробити це потрібно таким чином, щоб дитина не відчула, що її знову обмежують у правах або забороняють що-небудь. Для цього перестаньте вживати слова з часткою «Не», і при написанні правил для дитини також уникайте її.
- Не кричи так голосно й Будемо розмовляти тихіше.
- Не малюй на шпалерах / Подивися який у тебе гарний альбом, малюй в ньому.
- Не переходь вулицю на червоний сигнал світлофора / Дочекайся, коли загориться зелене світло.
