Які секрети людини можна дізнатися за почерком, розповів викладач кафедри правосуддя та кримінально-правових дисциплін
Національного університету «Острозька академія», а за сумісництвом знавець почерків та підписів Сергій Гонгало.
До роботи в університеті він працював експертом-криміналістом із правом проведення почеркознавчих експертиз в органах внутрішніх справ. Тож не з чуток знає, про що можуть розповісти літери та слова. За 20 років спостережень пан Сергій бачив чимало різних зразків почерків, досліджував їх, аналізував і зіставляв із характером. Інтерв’ю із графологом опублікувало видання «Крапка».
– Що можна дізнатися про людину за її почерком?
– Наш почерк – це не просто набір літер, це жива, чітко структурована система, яка дозволяє не лише зафіксувати і передати інформацію, її зміст, а й розповісти багато цікавого про виконавця рукопису. Написання літер, їхнє з’єднання, нахил, натиск, розташування слів у рядках і самі рядки – все це має значення, все важливе. Адже за почерком можна дізнатися, у якому положенні людина писала – сидячи чи стоячи, в якому стані перебувала, робила це з власної волі чи з примусу.
Коли формується почерк, у ньому частково відображається темперамент.
– Як саме?
– Наприклад, коли першокласники вчаться писати, то флегматики сидять спокійно, виводять палички, гачечки, у них це виходить. У холериків кружечки різних діаметрів розкидані по всьому аркуші паперу, гачечки не виходять. Вони довго не можуть сидіти, а почерк «танцює». У спокійної, врівноваженої людини почерк рівний, літери приблизно однакового розміру.
Якщо почерк «танцює», це свідчить про те, що особистість або має багато захоплень, або неврівноважена. У неконфліктних людей, які уникають напруження, не люблять сваритися, у почерку переважають дугові та петлеві елементи, тобто гострих кутів немає або їх дуже мало.
– А якщо є гострі кути, то як можна характеризувати таку людину?
– Це свідчить про те, що у людини може бути нервовий розлад або вона різка за характером. Проте почерк потрібно досліджувати комплексно, зважаючи на всі ознаки, адже тлумачення певних його елементів та літер дає лише загальну характеристику, яка може підійти багатьом.
– Про які ще особливості характеру людини може розповісти її письмо?
– Також за почерком можна сказати, емоційна людина чи стримана, ускладнює щось у житті чи спрощує, відкрита чи замкнута. Якщо ви підкреслюєте підпис, то таким чином намагаєтеся додати собі ваги або вказуєте, наскільки ви відповідальні, чи є контроль. Людина, що підписується повними ініціалами, як правило, відкрита, впевнена в собі, знає, чого хоче від життя, нічого не приховує. Крім того, вона завжди доводить розпочату справу до кінця.
– Чи можна визначити схильності та професію людини за почерком?
– Так, в окремих випадках це можливо. Наприклад, у бібліотекарів особливе написання літери «а». Для людей, які навчалися у технічних вишах, характерний друкований стиль літер. Але це також притаманно для тих, хто схильний до диктаторства. У гуманітаріїв – більше плавних рухів.
Особистості, які із запалом починають проєкти, але залишають їх напівдорозі, скорочують підписи до мінімуму. Часто рядки при письмі повзуть вгору або вниз.
Я віддав би перевагу тій людині, чиї рядки піднімаються. Це свідчить, що вона легка на підйом і обов’язково доведе задумане
до завершення.
– На що варто звертати увагу при тлумаченні почерку?
– Окремі графологи вважають інформативною літеру «р». Саме її, починаючи досліджувати почерк, вивчають щонайперше. Адже з написанням цієї літери можна дізнатися, чи є людина активною, бойовою або боягузливою. Якщо літеру написано відповідно до пропису, то це людина безініціативна, робитиме те, що їй скажуть. Якщо вертикальний штрих літери короткий, недописаний, то людина чогось боїться. Навпаки, коли довга, то особа має завищену самооцінку.
– Чи впливає на почерк професія людини?
– Певним чином. Дуже цікавим є нерозбірливий почерк науковців. Інколи мені траплялися недописані слова, а деякі взагалі були відсутні. Це пояснюється тим, що такі люди звертають увагу на те, що вони пишуть, і абсолютно не дивляться, як саме вони це роблять.
А почерк медиків – це взагалі окрема тема. Зі своєї практики можу стверджувати, що багато лікарів в історіях хвороб пишуть так, що ніхто не може зрозуміти, а в житті – почерк цілком розбірливий.
Також цікавим є письмо емоційних людей. У них нижні частини літери «у», «п», «р» занадто роздуті, ніби бочечки. Такі особи в житті більше керуються емоціям, аніж здоровим глуздом. Проте з часом почерк може змінюватися.
– Чому так відбувається?
– На це впливають різні фактори: стан нервової системи, психотип. Ще на варіативність почерку впливає старіння організму: м’язи вже не здатні працювати на попередньому рівні. А також може даватися взнаки рівень освіти та умови, за яких людина писала.
Щоб наш почерк не деградував, потрібно постійно вправлятись у письмі. Крім того, письмо – найкраща антистресова терапія. Є так звана графотерапія. Пишучи «від руки», ручкою чи олівцем, подразнюємо нервові закінчення на кінчиках пальців. А ще письмо розвиває дрібну моторику. Завдяки всьому цьому мозок краще функціонує.
Авторка – Вікторія Гичко
