Глаукома посідає друге місце серед причин невиліковної сліпоти. Це хронічне захворювання очей, коли підвищується внутрішньоочний тиск і вражається зоровий нерв. Підступність хвороби полягає в тому, що вона розвивається у віці 40–50 років. Тож повільну втрату зору хворі часто вважають природною, пов’язаною із віковими змінами. Однак ця недуга може з’явитися і в молодому віці, і навіть у немовлят. Спричинена глаукомою сліпота має незворотний характер, оскільки гине зоровий нерв.
— Пацієнти не звертають уваги на перші прояви глаукоми або не пов’язують їх із захворюванням очей. Часто людина не має жодних скарг, і лише випадково виявляється, що одне око вже нічого не бачить, — зауважує Руслана Назарчук, лікар офтальмологічного відділення Волинської обласної клінічної лікарні. — Іноді може з’явитися відчуття важкості навколо очей, головний біль зранку або після напруженої роботи. Зір знижується повільно і непомітно.
Закритокутова форма глаукоми виявляється гострим нападом болю в оці, який може віддавати в ділянку вуха, щелепи або серця. Під час нападу спостерігаються характерні ознаки: туман перед очима, зниження зору і поява веселкових кіл навколо яскравого світла. Якщо протягом 48 годин напад не буде ліквідовано, може початися різке зниження зору і навіть цілковита сліпота.
За словами лікаря, глаукома з нормальним або низьким внутрішньоочним тиском виникає внаслідок порушення кровопостачання ока. Вторинна глаукома розвивається як наслідок інших очних хвороб — запальних, судинних, дистрофічних, пов’язаних із захворюванням кришталика, після травм.
Радимо також прочитати: Глаукома – найкоротший шлях до сліпоти
Чотири стадії глаукоми
Для встановлення діагнозу офтальмологу потрібно провести низку обстежень: визначення гостроти зору (візометрія), вимірювання внутрішньоочного тиску (тонометрія), дослідження поля зору (периметрія), визначення стану зорового нерва при огляді очного дна (офтальмоскопія).
— Виділяють чотири стадії захворювання залежно від того, наскільки вражений зоровий нерв та звужене поле зору, — продовжує Руслана Назарчук. — На першій стадії (початкова) поле зору ще не звужене, але при огляді очного дна помітні зміни. Для другої (розвинена глаукома) вже характерне звуження поля зору, зміни на очному дні виражені сильніше. На третій стадії (запущена глаукома) поле зору суттєво звужується, а на четвертій (термінальна глаукома) хворий повністю втрачає зір або залишається лише світловідчуття.
Якщо глаукому вчасно виявити і почати лікування, можна сповільнити і навіть зупинити прогресування патології.
— У лікуванні є два напрями: терапевтичний і хірургічний, — каже офтальмолог. — Під час терапевтичного лікування хворому призначають препарати, що знижують внутрішньоочний тиск, а також ліки, які поліпшують кровопостачання ока і нормалізують метаболізм у тканинах органа зору. У перші тижні призначення крапель пацієнт має регулярно відвідувати окуліста, щоб контролювати зміни тиску. Буває, що хворий має стійкість до дії крапель, тоді доводиться підбирати інший препарат. Якщо краплі дають позитивний ефект, пацієнтові достатньо відвідувати лікаря раз на два-три місяці.
Рішення про потребу проведення операції приймають у кожному окремому випадку. Доцільність хірургічного втручання визначають на підставі виду глаукоми, рівня внутрішньоочного тиску, стану поля зору, наявності інших захворювань ока та загального стану здоров’я пацієнта.
Радимо також прочитати: Дбати про свій зір – це не про “їсти більше моркви”
Авторка – Юлія Ковач
