Одна жінка сварилася із чоловіком. Він дратував її, сперечався, помилявся, купував не те, забував важливе, чашку іноді не мив, хропів… З роками все це набридло! Жінка сварила чоловіка, він огризався, намагався захиститися, виправдатися.
Ось так ішло життя. Діти виросли і жили окремо.
Дружина часто думала про те, як могла би скластися її доля. От якби вона не вийшла заміж за свого чоловіка, а знайшла когось цікавішого. Багатшого. Красивішого! Мабуть, вона поспішила. Даремно віддала молодість такому чоловіку. Нудному, нецікавому, не дуже щасливому… Зараз доводиться його терпіти, як терплять старого облізлого кота з його калюжами.
Від цих думок жінка ще більше злилася і дратувалася. Коли потрібно когось терпіти та вмовляти себе, ця людина дратує. Та ще й як! І вночі дружина намагалася відсунутись від чоловіка якомога далі. І сварила його за хропіння. “Як ти мені набрид”, – повторювала вона роздратовано.
Коли чоловік обіймає жінку, відбувається диво…
Страшний сон
І одного разу вночі жінці наснився страшний сон. Про чоловіка, про те, що його більше нема. Немає і все. І вона закричала. Заплакала. Прокинулася від того, що чоловік її обіймав і стривожено питав: “Чого ти плачеш, Оленко? Ти чого?”
І дружина заплакала вголос. Тому що цієї миті зрозуміла, що ніхто ніколи в житті більше не назве її так ніжно: Оленка… У п’ятдесят вісім років Оленкою ніхто більше не назве. І ніхто не обійме вночі, не спитає: мовляв, чого ти плачеш? І ніхто не терпітиме нас із нашими звичками, криками, роздратуванням, вимогами… Близьких людей дуже мало. А той, хто обійме вночі, – той взагалі один. Більше ніхто. Один. Ось ця товстувата вусата людина поруч. Яка обіймає, питає, тепла та жива…
Потім дружина обняла чоловіка і заснула. Вони були удвох, найближчі люди у світі. Дружина спала і хропіла. Вона не знала, що хропе іноді…
Потім вони все одно іноді сварилися. Це буває з усіма. Але дружина більше ні про що не шкодувала. Тому що одній погано. І важливі ми лише для людей, які сплять поряд. І хропуть іноді… І, можливо, вони теж могли би знайти когось кращого. Багатшого, красивішого, добрішого і терплячішого… Але вибрали нас. І терплять. І люблять. І живуть поруч, поки не прийде час розлучатися. І краще б він не приходив якнайдовше…
Щодня перечитуйте ці слова – і ваше життя зміниться!
