Життя — це нескінченна круговерть. І навіть коли здається, що світ навколо розвалюється на шматки, і нічого в ньому більше не має сенсу, здаватися — не варіант.
Потрібно робити маленькі кроки. Робити прості, буденні речі, які, на перший погляд, здаються незначними. Але саме вони, повір, тримають на плаву, коли довкола штормить на дванадцять балів.
Застели ліжко вранці, прибери в домі, почисть зуби, вийди на прогулянку, полий квіти, нагодуй кота, приготуй їжу і помий посуд. Усе це не просто ритуали. Це те, що є опорою у найважчі часи. Ці банальні речі насправді дають сили жити далі. Ці звички — як нитки, що зшивають твоє життя, не дають йому розпастися на друзки, допомагають тримати рівновагу у світі хаосу.
…І щоразу собі за це дякуй!
За кожну маленьку дію, на яку вистачило сили і духу. Щодня відзначай кожен свій успіх, навіть найменший. Зробила? Зміг? Рухаєшся вперед? Це вже перемога. Не порівнюй себе з іншими, хто може бігти швидше чи долати більші дистанції. Зараз не час для змагань — зараз час просто стояти. Зараз встояти – це вже успіх.
Стій і тримайся, триматися за повсякденність, за прості дії, навіть якщо вони здаються безглуздими. Бо саме в цих дрібницях криється сила, що зберігає твою цілісність, допомагає встояти на ногах і дає надію.
Ці маленькі дії нагадують тобі про головне — ти живеш. Ти дихаєш. Ти можеш ходити, думати, діяти, навіть якщо зараз це здається, що це надзвичайно складно. Земля під ногами тверда, і вона тримає тебе. Повітря наповнює легені, даючи сили рухатися далі. Світ може здаватися розбитим, але він не зупинився. Планета продовжує обертатися, і життя триває, навіть якщо тобі хочеться відчайдушно кричати: “Зупиніть планету, я зійду!..”
Тримайся. Чіпляйся за те, що маєш. Повернися до себе, до своїх маленьких радощів і звичок. Тому що після найтемнішої ночі завжди настає світанку. Навіть якщо ніч здається нескінченною. І якщо зупинишся, якщо опустиш руки, ти ніколи не дізнаєшся, як близько було полегшення. Що залишилося зовсім трішки потерпіти… Можливо, залишився лише один крок — і з’явиться світло вкінці тунелю.
У моменти, коли здається, що сили на межі, треба зробити крок уперед — навіть найменший, навіть тоді, коли не бачиш дороги. Цей крок може стати початком нового життя, нової надії, нової сили.
Життя — це не тільки великі звершення, це сотні тисяч маленьких моментів, які складаються в неповторну мозаїку. І ти твориш цю мозаїку кожного дня.
Ти варта щастя. Ти варта спокою і радості. І шлях до них починається з маленьких кроків — прямо зараз, тут і тепер.
Радимо також прочитати:
- Знову відчути життя: цитати Карла Юнга про те, як віднайти сенс життя
- Якщо все навколо дратує – прочитайте цю цитату Маслоу
