Для дошкільнят це найактуальніше питання. Ми ж вчимо не битися в садку, але це все одно неминуче.
Діти часто не можуть поділити іграшки або лаються через друзів, а ми, матері, біжимо їм на допомогу, роздмухуючи проблему до світових масштабів.
Саме через нашу поведінку виростають нездатні нести відповідальність та захищати себе особистості.
Дитячі психологи стверджують, що здатність контролювати свої емоційні пориви у дітей формується лише після 4 років. Тоді можна починати пояснювати дитині, що конфлікти найкраще вирішувати словесно.
Але що робити, якщо інші діти зовсім не можуть контролювати себе і влаштовують бійку з будь-якої причини? Я прямо дозволила доньці давати здачу.
Мама не втручається – такий мій принцип
Звичайно, втрутитися я можу, якщо дитину поранили або відбувається відверте цькування з боку групи дітей.
Найчастіше інші матусі теж не втручаються і якщо їхня дитина кидається на інших — вважають це нормою.
Я ж так не вважаю. Вдарили тебе? Вдар у відповідь. А скаржитиметься на це своїй матері — з нею вже поговорю я.
А агресію своєї дитини я намагаюся перенаправити в потрібне русло (хобі, творчість, заняття).
Діти повинні вчитися з’ясовувати свої стосунки без втручання дорослих. Причому краще починати вчитися якомога раніше.
Те саме стосується і суперечок
Особливо актуально для багатодітних сімей. Я сама пам’ятаю, як у дитинстві мама постійно намагалася «розрулювати» ситуацію, коли ми зі старшими братами та сестрами починали сваритися. І який був результат?
Потрапивши до школи, я взагалі не вміла себе захищати і довгий час вважалася ізгоєм. Позбутися цього вийшло тільки до випускного класу, і я не хочу такого ж для своєї дитини.
Чи правильно це? З погляду педагогіки – ні, з особистого материнського досвіду – так. Я взагалі беру за приклад у тому, що стосується виховання дітей у суперечках, з французів.
Не знаю, чи ви читали, але у них є просте правило: батьки не втручаються в суперечки своїх дітей, якщо справа не доходить до серйозних бійок. Тобто, якщо одна дитина штовхнула іншу, і та друга закричала, батько не побіжить піднімати її і лаяти першу.
Так виховується самостійність, рішучість, сила волі. Без цих якостей наші діти просто не зможуть постояти за себе у майбутньому! Адже життя далеко не легка штука.
Нехай мене вважають поганою мамою, але я дбаю про майбутнє своєї дитини у всіх аспектах!
