Ідеальні стосунки між підлітками і батьками – рідкість. Батьки починають готуватися до перехідного віку своїх дітей заздалегідь: читають статті з порадами психологів та інших експертів, нерідко консультуються зі шкільними вчителями, придумують, чим би навантажити дитину, щоб у неї «не залишалося часу на дурниці». Однак це не допомагає. Чому? Які помилки роблять батьки? Ці питання “Я-Батьки” поставив старшокласникам звичайної школи і запропонував їм написати гранично відверті листи своїм батькам. Деякі з них ми наводимо у цій статті.
Деякі з листів, з дозволу учнів і без зазначення імен, були зачитані на загальношкільних батьківських зборах. Реакція була різною. Були батьки, які впізнали себе і свою історію в уривках і просто промовчали, інших це розлютило.
Хтось обурено намагався сперечатися з докорами підлітків. Одна з присутніх мам здивовано сказала: “Ми лаємо їх за трійки, а вони розробляють план самогубства. Хто дасть нам гарантію, що вони його не здійснять?»
В актовому залі стало тихо.
Радимо також прочитати: Розмови, що рятують життя: як говорити з дитиною про самогубство
“Мамо, напевно, я не здам ЗНО з математики”
Аліна, 16 років:
“Мамо, напевно, я не здам ЗНО з математики. Я точно не здам. І навіть якщо ти ще сто разів назвеш мене ідіоткою і скажеш, що я буду все життя працювати прибиральницею – теж не здам. Від того, що ти обзиваєш мене і дорікаєш грошима, які ви з батьком вклали в мене, я не починаю розбиратися у функціях і інтегралах.
Я була б рада закінчити курси візажистів і перукарів. Я могла б працювати на дому – до мене приходили б люди, і я б робила їм зачіски. Мені не потрібна математика. Я не вважаю, що погано бути перукарем. Але я намагаюся уникати тебе, мамо, тому що ти можеш говорити зі мною тільки про іспити. А це далеко не все, що я могла б з тобою обговорити».
Радимо також прочитати: На межі самогубства: як розпізнати суїцидальні настрої
“Сподіваюся, я поїду з дому і буду якомога менше спілкуватися з тобою і з батьком”
Павло, 15 років:
“Мамо, мої ровесники багато курять. Вони п’ють алкогольні енергетики і підробляють копії паспортів, щоб пройти в нічний клуб. А мені подобається баскетбол. Я хочу бути першим, хочу більше тренуватися.
Я розумію, що мені 15 і я не буду чемпіоном, але і професія тренера мене влаштує. Навіть у нашому маленькому місті. Але для цього потрібно багато грати.
Батько каже, що якщо я не закінчу півріччя відмінником, мені заборонять ходити на баскетбол. Але чим більше я зубрю, тим менше сил у мене залишається на тренування. Я міг би вчитися трохи гірше і при цьому встигати трохи більше, але ви не залишаєте мені вибору. Я дуже чекаю свого повноліття. Сподіваюся, я поїду з дому і буду якомога менше спілкуватися з тобою і з батьком”.
“Напевно, потону в річці. Мене ховатимуть, і тоді ви зрозумієте, що були не праві”
Ольга, 15 років:
“Тато, ви весь час говорите, що мені все ще рано робити те і те, що я маленька. Мама забороняє робити мені епіляцію, і дівчатка в школі сміються наді мною. Мені купують речі, які мені не подобаються, і наді мною знову сміються. Мені не дозволяють вищипувати брови, а вони дуже густі і некрасиві. Іноді я приходжу додому і продумую, як я вб’ю себе, коли у мене не буде сил це терпіти. Напевно, потону в річці. Мене ховатимуть, і тоді ви зрозумієте, що були не праві”.
“У мене не виходить стримувати себе”
Сергій, 14 років:
“Мамо, у мене не виходить стримувати себе. Я грублю тобі, часто. Слова ніби самі вилітають з рота. Ти кажеш: “Поїж!» А я хочу їсти, але відмовляюся. І так завжди. Мені було б простіше, якби зараз зі мною якомога менше розмовляли. Я помічаю, що коли тобі ніколи за мною стежити і обсмикувати, у мене з’являється настрій самому, першим, поговорити з тобою, щось розповісти».
“Мамо, я ненавиджу тебе”
Олег, 18 років:
“Мамо, нещодавно я побився з хлопцями з іншої школи. Мене побили, але я відповів. Тато сказав, що я молодець. Ти ридала і намагалася змусити мене зняти побої. Говорила, що народжувала мене не для того, щоб будь-хто міг псувати мені обличчя. Замкнула двері і відмовлялася випускати мене, поки я не напишу заяву в поліцію.
Я намагався говорити з тобою спокійно. Ти не розуміла і починала кричати. Повторювала одне і те ж сотні разів. А потім, коли мене все-таки випустила І я пішов, знайшла моє листування в соцмережах. Там багато було … різного. І коли я прийшов, ти почала зі мною про це говорити. Я ненавиджу тебе. Я нікого так не ненавидів, як тебе”.
