У мене рак молочної залози, скорочено РМЗ.
Я лікую його ось вже кілька місяців і маю всі шанси, як я кажу, «пролетіти». Зі мною все буде добре, я маю підтримку близьких і можливість лікуватися у найкращих лікарів, в дуже хорошій лікарні, за протоколами і кращими процедурами. А мені є з чим порівняти, бо це не перший випадок РМЗ у нашій сім’ї.
Навіщо я це виношу на загал і вас лякаю? (Кому некомфортно, краще не читати, може тригерити).
У кожного своя інтуїтивна терапія. Моя полягає не лише у фотосесіях, де я себе нарешті бачу, вчуся любити і приймати іншою.
Якщо хоч одна людина після цього посту колись себе вдумливо торкнеться, не махне на сумнівний симптом рукою, а піде до мамолога і в разі чого наполяже на біопсії, це все недарма! В цьому випадку життя рятує саме раннє виявлення. Без пафосу.
Жовтень – рожевий місяць (Pink October), місяць інформування про РМЗ, а рожева стрічка – символ боротьби з РМЗ, який є, як виявилося, «найпопулярнішим» видом раку в світі і щороку забирає 500 тисяч жінок. За даними ВООЗ приблизно кожна 12-та, а якщо в країні більша частка населення поважного віку – кожна восьма жінка за своє життя зіткнеться з цим діагнозом.
І кожен тисячний чоловік.
Зверніть увагу на симптоми
На першій стадії його виліковують 95-97% пацієнток, принаймні у США такі цифри. У чоловіків смертність від РМЗ значно вища саме через те, що вони не знають про можливість захворіти і не звертають уваги на СИМПТОМИ.
А це:
- будь-яке ущільнення,
- утворення (пухлина),
- висип на грудях чи під руками,
- зміна форми й кольору залози,
- впалий сосок,
- виділення.
В США цілий жовтень йдуть різні кампанії з інформування. Мій третьокласник дізнався про це ще у вересні на уроці і навіть підтвердив однокласникам, що розповідь вчительки правдива, бо у його мами якраз ця зараза. Він цілу минулу п’ятницю гордо носив у школі стрічку і подарував одну вчительці. А ще діти збирали гроші у фонд.
Що там казати, навіть НФЛ (американський футбол, не наш) одягає гравців у рожеве. Зараз, правда, вони вже не обмежуються лише РМЗ, включаючи в кампанію різні види раку.
Мій рак зовсім не болів, якщо що, в цьому й вся підступність ранньої стадії. Сивому лікарю з багаторічним досвідом пухлина виглядала як доброякісне утворення, він мене обнадіяв, але перестрахувався і зробив біопсію. Виявилося, що недарма. Стадія 1, але вид дуже агресивний. Та штука, яку я сама знайшла, виросла за лічені тижні (!)
Чотири місяці до того мене оглядала гінекологиня, не було нічого, що можна знайти на дотик. Іронія в тому, що я тоді просилася на мамографію, але навіть з моєю історією в сім’ї, по протоколу найраніше направляють в 40 років або мінус 10 років від віку, коли діагностували у близької кровної людини.
Хвороба не почекала до 40-річчя
Факторів, що, як вважають вчені, можуть спричиняти РМЗ, багато. Працює, певно, й комбінація цих факторів, багато з яких ми ще не знаємо.
Серед тих, про які знаємо напевне, є мутація одного гену. І її у мене таки знайшли.
Тому моє лікування має певні кардинальні моменти, які стосуються не лише грудей.
Ось чому, якщо РМЗ чи рак яєчників був у вашої близької родички, варто зробити аналіз на ті специфічні мутації, щоб розуміти, чи не раніше і частіше вам варто обстежуватися?
Нарешті я вчиталася в історію Анджеліни Джолі. Пам’ятаєте скандал, коли вона превентивно видалила собі обидві залози? Так-от, у неї така ж мутація, як у мене (шанс її мати 1:400). Шанс, що у нас до 70 років буде РМЗ – 87%. Ось жінка і зробила правильний вибір, як на мене. А як мудрий нарід засуджував за шкідливі непотрібні імпланти, замість своїх гарних здорових грудей! Я й сама не зрозуміла тоді.
Зараз я би й не таке зробила, щоб ось це не проходити.
Що ще ви можете?
Більшість медичних організацій світу (включаючи й Американську асоціацію гінекологів) НЕ рекомендують регулярний самоогляд за тими ж правилами, що його робить гінеколог. Оскільки дослідження не підтверджують, що такі жінки частіше знаходять РМЗ і що рівень смертності в таких групах нижчий зате рівень психозу точно вищий, певно.
Я – не лікар, але як людина, що це проходить, можу порадити все-таки регулярно звертати увагу на своє тіло. Особливо, якщо ви не любите бачити свого гінеколога кожні 6 місяців.
О! Краще зайдіть такого, якого полюбите бачити.
Груди – гормональний орган і протягом циклу їхня структура змінюється. Там найімовірніше будуть утворення, які будуть з’являтися і зникати, що може призвести до надмірної тривожності, а мамографію часто робити просто не можна. Тому щоб порівнювати «яблука з яблуками», а не з «апельсинами», любі френдеси, оглядайте себе раз за весь час циклу, на самому його початку і звертайте увагу на зміни порівняно з тим же днем минулого циклу. Френдам просто – раз на місяць.
Особливу увагу треба на себе звертати вагітним і годуючим, яких наші лікарі ще можуть легковажно відправити додому масажувати застій молока чи лікувати «мастит». Читаю історії молодих мам, яких так послали буквально нарощувати метастази, і волосся дибки. Сходіть до платного мамолога, зробіть УЗД. І за найменших сумнівів лікаря –біопсію! Прокол заживе, але ви будете спати спокійно.
Профілактично робити мамографію можна раз на рік чи 2 роки, починаючи з 40. Це індивідуально, бо вважається раннім скринінгом, який рекомендувати має мамолог. Якщо є мутація, скринінг лікар призначить раніше. Напевне, це буде регулярне УЗД і мамографія лише, якщо треба буде за результатами цього УЗД. Але якщо обстежуватися так часто, знайдуть точно вчасно.
Стандартно ж, без показників, профілактична мамографія рекомендована після 45 до 54 раз на рік, далі можна й раз на півтора-два роки. Пам’ятайте, що мамографія, на жаль, – неідеальний метод, хороший лікар, маючи сумніви, направить на УЗД, біопсію і/чи МРТ.
Пишу це все, отримуючи 7-му хімію
А тут ще й Лідія Ковальчук зранку надіслала мої «лисі» фото. Будете в Чикаго, маєте фотографа на реально всі випадки життя. Правильний день для такого посту, я вважаю.
На останок хочу подякувати своїй великій родині, тим, хто близький по крові і по духу. Ви у різних куточках планети, але ви в моєму серці! Без вас я не змогла б це все, правда-правда. Люблю і посилаю всі обійми світу за вашу підтримку і натхнення! Від декого – власним прикладом перемоги! Дехто таку перемогу виборов навіть двічі.
Не зважаючи на всі труднощі, мені є за що дякувати діагнозу, він відкрив життя дещо по-новому, я пізнала краще себе і тих, кого люблю. Що там казати, я зрозуміла, яка боягузка, бо вперше пофарбувала волосся в кольори веселки лише тоді, як дізналася, що воно точно скоро випаде (ні, то не була криза середнього віку, хоча краще б вона.
Зате тепер я знаю, якою можу бути, і я собі такою щиро подобаюся. Перуки не маю. Ходжу так. По очах людей бачу, хто зіткнувся з цим близько. Можу йти по вулиці і людина з машини може кричати, яка я без волосся гарна. Але то США, тут люди взагалі частіше кажуть незнайомцям щось приємне.
А скільки дівчат різного віку зробили компліменти моєму веселковому вибуху на голові! І це лише те, що я можу тут зараз розповісти.
Юля Каразія для Район.Медицина