Кожній дитині від природи дано бути розумною й успішною. Завдання дорослих – просто допомогти малюкові розкрити свій потенціал, навчити його самостійно пізнавати світ. Для цього дуже важливо створити середовище, в якому дитина зможе і захоче проявити свої індивідуальні здібності, буде розвиватися і навчатися у своєму ритмі. Таку можливість надає методика раннього розвитку дітей, яку розробила перша жінка-лікар в Італії, вчений, педагог і психолог Марія Монтессорі.

 Система Монтессорі вибудовувалася не один день і не один рік. Багато в чому Марія Монтессорі відштовхнулася від фізіології дітей. На прикладах зі своєї педагогічної практики вона довела, що дорослий не має робити щось замість дитини, а має допомагати їй діяти самостійно. Свобода вибору з’являється у малюка відразу.

Метод Монтессорі ґрунтується на спостереженні за дитиною в природних умовах і прийнятті її такою, якою вона є. Основний принцип монтессорі-педагогіки – спонукати дитину до самовиховання, до самонавчання, до саморозвитку. Девіз – «Допоможи мені зробити це самому». У групах Монтессорі дитина навчається в основному самостійно за допомогою спеціально розробленого навколишнього середовища – монтессорі-матеріалів. У них закладена можливість самоконтролю, дитина сама бачить свої помилки, і дорослому не потрібно вказувати на них. Роль вчителя полягає не в навчанні, а тільки в керівництві самостійною діяльністю дитини.

Інтерес – головне, на чому акцентує Монтессорі. Друге – це індивідуальний підхід. Це не означає, що кожній дитині потрібен окремий вчитель. Навпаки, кожна дитина обирає те, що їй подобається робити, і вчитель саме їй показує, як упоратися з цим конкретним завданням.

Якщо вчитель робить усе правильно і батьки йому у цьому допомагають, у дитини виникає внутрішня потреба пізнавати світ навколо себе.

Головне завдання дорослого – допомогти дитині зосередитися на виконанні цікавої для неї роботи. Учитель здебільшого діє побічно, через середовище або за допомогою правил, які він придумує разом із дітьми. Під час таких занять виховуються відповідальні, незалежні і самостійно мислячі особистості. Для того, щоб дитина була освіченою, її не треба заохочувати і карати, треба лише вчасно підкидати жар у вогнище її розуму.

Усякій науці свій час

Марія Монтессорі звернула увагу (а сучасна психологія підтвердила), що у дитини від народження до шести років є періоди (тривалістю один-три роки), коли вона найбільш легко і природно навчається певним речам. Так, до 6 років у кілька етапів відбувається розвиток мовлення, а до 5,5 – сенсорний розвиток. У середньому з 2,5 до 6 років у малюка виникають і закріплюються соціальні навички. У цей час діти легко сприймають  форми ввічливої або грубої поведінки, які стають нормами їхнього життя. І, звісно, не можна не згадати про короткий період сприйняття порядку (0–3 роки), який фактично визначає відношення малюка до світу. Якщо запізнитися і не скористатися можливостями, які з’явилися у дітей, вони можуть втратити інтерес на все життя.

Основні принципи системи Монтессорі

• Дитина сама собі вчитель. Вона має повну свободу вибору і дій.
• Діти вчать дітей. Оскільки у групах займаються діти різного віку, старші діти «стають» вчителями, при цьому вчаться піклуватися про інших, а молодші тягнуться за старшими.
• Заняття відбуваються у спеціально підготовленому середовищі, обладнаному монтессорі-матеріалами.
• Дитину треба зацікавити, а розвиватися вона буде сама.