Не тримайтеся за стосунки, які приносили вам лише страждання та сльози. Не повертайтеся назад у цю смертельну пастку тільки тому, що боїтеся самотності, або не уявляєте, як жити далі без партнера. Не забувайте: якщо стосунки не складаються, і ви не змогли змінити цього на самому початку, то розраховувати на те, що в майбутньому щось зміниться на краще – безглуздо.
Так, це буде саме так: після розлучення ваш розум наводитиме тисячі аргументів, що ви не зможете жити без колишнього партнера. І що ви, напевно, даремно розлучилися… Це справді боляче, і вам хотілося б бути разом, але ви й одночасно розумієте, що у ваших стосунків не було жодного майбутнього.
Все, від чого ви так тікаєте, рано чи пізно повториться
Ви вступаєте в нові відносини, нічого не змінюється. Проходить час, конфлікти та проблеми лише посилюються. Тут уже все разом: приниження, недовіра, рани, що ще не загоїлися, від старих образ. Все, від чого ви тікаєте, а не вирішуєте належним чином, повторюється в житті знову.
Зигмунд Фрейд писав про це ще 1920 року в книзі «По той бік принципу насолоди». Він назвав це «фатальною приреченістю до повторення».
Це означає, що люди схильні спотикатися об те саме каміння (у кожного вони, звичайно, свої). Це означає, що коли ваш «камінь» є певним типом відносин, то ви незмінно повертатиметеся до нього знову і знову.
Виходить так, що ваша доля як би має «людське ім’я». Тобто генерується певна емоційна залежність. Вас, як метелика на вогонь, тягне саме до певного типу стосунків та людей. Наче світло клином зійшлося виключно на них.
Тому ми стаємо старшими, а проблеми залишаються колишніми. Дивно, чи не так? Чому так відбувається? Відповідь проста: тому що якщо ви тікаєте від проблеми замість того, щоб вирішити її, то сценарій повторюватиметься незліченну кількість разів.
І це не припинитися, поки ви не замислитеся і не переосмислите свою реакцію на те, що відбувається і прийняті рішення. Кількість помилок зростатиме, як снігова куля.
Прийняти зміни та рухатися далі…
«Завжди треба розуміти, коли закінчився якийсь етап. Коли ж ми відмовляємося це приймати і зволікаємо з прощанням, то позбавляємо себе щастя пізнання наступних сторінок свого життя, які ще належить прочитати.
Закінчити цикл, зачинити двері, дописати розділ… Не важливо, як ви це назвете, головне – вчасно залишити в минулому те, що вже давно закінчилося».
Пауло Коельо
Коли щось ламається всередині, вже ніколи не буде, як раніше
Коли вас зламали, коли просто розриває від болю та відчаю, ви продовжуєте спроби повернути те добре, що у вас було з партнером. Вам здається це реальним та можливим. Іронія долі полягає в тому, що невизначеність змушує вас думати, що в компанії з кимось все ж таки краще йти по життю.
Очевидно, що ваша прихильність мала нездоровий і нелогічний характер, але ви нічого не можете з собою вдіяти… Але це не так! Ситуацію можна докорінно переламати, якщо перебудувати сприйняття та мислення. Але над цим доведеться постійно працювати.
Насамперед, ви повинні переформатувати своє ставлення до прихильності та втрати. Правильно побудована стратегія допоможе вам з часом розірвати це замкнене коло пошуку відносин, що ґрунтуються на залежності. Ви відразу ж відчуєте себе вільними: у своєму виборі, у прихильностях, у коханні.
Це буде непросто, адже ви жили роками в певній системі координат. Але ви повинні прийняти рішення і почати зміни. Це те, що за вас ніхто не зробить. Хоча, повторюся, це буде боляче і вимагатиме значних зусиль.
Коли ви говорите “Прощай”, це не означає, що ви робите крок назад у своєму житті. Це означає, що ви проводите межу між тим, що робить ваше життя кращим, і, тим, що втомлює і тягне назад.
Ви починаєте дбати про себе і припиняєте ганятися за крихтами кохання, які вам милостиво «скидали зі столу».
Коли відпустите свій біль – зросте і самооцінка
Коли відпустите все те, що принижувало вас і змушувало страждати, то почнеться новий етап у вашому житті. Це допоможе знайти себе справжніх, рости і рухатися вперед.
Відпустити стосунки, які давно померли – означає набути волі. Це означає, що з цього моменту ви починаєте будувати нове життя. Все буде тепер зовсім інакше, головне – захотіти!
