Іноді це просто вибиває: чому забувають добро? Чому люди не пам’ятають добрих вчинків, а тримають у пам’яті лише погане? Чому ложка дьогтю може зіпсувати цілу бочку меду?
Ми розповімо одну коротеньку історію, яка навчить, як важливо завжди пам’ятати добрі вчинки, які зробили для вас інші люди. І що не треба нарікати на Всевишнього, якщо раптом у вашому житті щось пішло не так. Насамперед пригадайте, скільки усього доброго у вас було!
Чому забувають добро дуже швидко
У одного короля було десять диких собак. Він використовував їх, аби вони мучили і з’їдали будь-якого з його підданих, які зробили щось не так.
Якось один зі слуг сказав таке, що не сподобалось королю, і він наказав кинути цього слугу собакам.
Слуга попросив:
– Я служив тобі десять років, а ти таке робиш зі мною? Будь ласка, перш ніж кинути мене цим собакам, дай мені лише десять днів!
Король погодився.
На другий день слуга підійшов до охоронця, який наглядав за собаками, і сказав йому, що хотів би служити їм наступні десять днів. Охоронець був збитий з пантелику, але погодився, і слуга почав годувати собак, чистити їх, купати.
Коли десять днів минули, цар наказав кинути слугу собакам. Коли його кинули, то всі були вражені, побачивши, як хижі собаки лижуть слузі ноги!
Король, спантеличений побаченим, сказав:
– Що сталося з моїми собаками?
Слуга відповів:
– Я служив собакам всього десять днів, і вони не забули мою службу. Але я служив тобі цілих десять років, а ти все забув, коли я один раз помилився!
– Король усвідомив свою помилку і наказав звільнити слугу.
Ця історія – нагадування всім нам про те, що треба завжди пам’ятати усе те хороше, що зробив для нас Бог чи якась людина. І якщо раптом станеться щось погане – не нарікати. Не можна через один негативний випадок перекреслювати усе добре і позитивне, яке було до цього. Якщо усі так робитимуть, більше ніколи не виникне питання: чому забувають добро? Адже добро усі пам’ятатимуть.
Задумаймось.
Авторка – Анна Крючкова
