Якщо раптом колись у вас виникне бажання покритикувати або засудити жінку, яка є матір’ю, закрийте рот і прикусіть свого язика!
Тому що виношувати дев’ять місяців дитя під серцем – це боляче і іноді нестерпно.
Тому що народжувати – це боляче та іноді ризиковано для життя жінки.
Тому що годувати груддю – це боляче і це назавжди змінює твоє тіло.
Тому що бачити, як немовля плаче, – це боляче і краще, щоб боліло тобі, а не дитині.
Тому бути хорошою мамою і дружиною – це дуже складно і психологічно, і фізично, та іноді дуже боляче.
Тому що не мати часу і сил для себе – це дуже боляче і дуже сумно.
Жінці, яка стала мамою, потрібна не критика і не зауваження. Їх потрібна допомога і підтримка. А ще просто любов. Адже вона турбується про всіх і лише насамкінець про себе.
Якщо у неї на це вистачає часу і сил.
Материнство – не в рожевих барвах, з бантиками і метеликами довкола. Це важка праця. І це складно. І це прекрасно водночас.
Але найбільша його цінність – це любов, яку мати проявляє до своєї дитини. І ця любов здатна витримати все.
Тому ніколи не критикуйте. А підтримуйте!
