Пройдіть спершу тест, а тоді продовжимо
Виберіть “правильний” режим споживання їжі:
- 8:00 сніданок; 11:00 перекус; 14:00 обід; 17:00 перекус; 20:00вечеря;
- 8:23 трохи їм; 11:42 їм; 12:11 трішечки їм; 13:34 трохи їм; 16:27 їм; 18:24 трохи їм; 21:10 їм;
- 10:06 їм; 14:28 їм; 17:52 їм; 20:11 їм.
Думаю, що пункти 2 чи 3 вибрали лише мої підопічні. Чому? Бо вони десь так і харчуються. Переконати деяких з них в адекватності анархічного режиму харчування було непросто. А чи переконаю я вас? Не знаю, але спробую.
Чому ви вибрали варіант 1?
Мені інколи важко переконати людей, що немає потреби чітко структурувати споживання їжі таким термінами як “обід”, “перекус” і т.д.? Причини дві.
Що ми знаємо? Звідки ми це знаємо? Може наші знання з Марсу чи Венери? Ні, все, що ми знаємо — це досвід та культура поколінь. Знання — нагромадження світогляду наших далеких і не дуже – предків. Розбилось дзеркало — до біди, розсипалась сіль — до сварки, чорний кіт на дорозі і т.д., все це абсурдні твердження, в яких нема і бути не може причинно-наслідкового зв’язку, але ми бездумно сприймаємо їх як аксіому. Режим харчування, при якому потрібно сідати до столу кожних 2 чи 3 години, в залежності від фантазії “спеціяліста”, не має під собою ніякого ґрунту.
Ми всі певною мірою перфекціоністи. Чому ви вибрали варіант “а”? Бо там є чітка структура. У двох наступних — хаос. Наша “новоспечена” підопічна, звітуючи про харчування, так і написала: “В мене сьогодні хаос з їжею, завтра постараюсь робити рівні проміжки між прийомами їжі”. Пояснив їй, що вона харчується ідеально, і нехай забуде про годинник в харчовому плані.
Як правильно харчуватися?
Що таке “правильно”? Правильно як і добро, і зло — поняття дуже розмиті. Мені імпонує термін “результативно”, тобто дії, які ведуть до зазначеної цілі. Харчуватися, щоб схуднути, треба результативно – у даному випадку це і є правильно. Як саме це робити, можна прочитати тут.
Своїм підопічним я кажу: “Почистіть дозволену вам кількість мандарин та розділіть на дольки, розмістивши це якось гарно на тарілці. Покладіть цю пахнючу та соковиту красу на кухонний стіл. Рідним скажіть, що мандарини ваші, щоб не сміли красти їх у вас, (якщо хочуть, мають надфункціональні верхні кінцівки, хай чистять собі самі).
Коли з’являється бажання насолодитись соковитою долькою екзотичного плоду, заходьте на кухню і ласуйте. Таких “прийомів їжі” ви можете робити рівно стільки, скільки дольок мандарину на тарілці. Робіть те ж саме з усіма іншими продуктами, якщо вам так зручно.
Зрозумійте, що організм не може використати їжу відразу після споживання. Травна система працює постійно та безперебійно, інколи інтенсивніше, інколи вона загальмована, але травлення відбувається постійно, а не кожних 2 чи 3 години. Тому, сенсу дивитись на годинник немає, а сенс є ловити легкі прояви голоду.
Харчуватись кожні дві чи три години, щоб уникати голоду? А якщо організм просить їжі через півтори години? А якщо пройшло дві години, а він ще не хоче? Абсурд же! Людям може приносити дискомфорт необхідність постійно стежити за годинником, який вирішує, що вони вже хочуть їсти? Це як в анекдоті: “Синку, бігом додому! – Мамо, мені холодно? – Ні, ти проголодався”.
Консультує експерт зі схуднення Мандзяк Віктор
