кишківник

Коли кишківник керує мозком: як здоров’я травної системи впливає на настрій

Піклуючись про свій кишечник, ми часто робимо перший крок до стабільного настрою, кращого сну та більшої стресостійкості. Якщо ви досі не замислювалися про «другий мозок», саме час почати — і дати своєму організму шанс зробити кожен день трохи світлішим.

Ми звикли думати, що мозок — це центр усіх рішень, емоцій і настрою. Але виявляється, є ще один мозок, про який ми часто забуваємо: наш кишківник. Так-так, саме він. І між ним і головним мозком існує особлива «вісь», яка постійно передає сигнали туди і назад.

Часто буває, що ми відчуваємо тривогу, роздратування чи втому, не розуміючи, чому. І ви здивуєтеся, але дуже часто винен у цьому саме кишківник.

Серотонін — гормон щастя, який живе в кишківнику

Більшість серотоніну — гормону, що відповідає за настрій, сон і апетит — синтезується не в мозку, а у кишківнику. А баланс цього «гормону щастя» підтримує мікробіота — тисячі видів корисних бактерій, які живуть у нашому шлунково-кишковому тракті. Вони як маленькі охоронці: допомагають організму боротися із запаленням і підтримують психічне здоров’я.

Коли мікробіота здорова, все працює як годинник: рівень серотоніну нормальний, настрій стабільний, стресостійкість висока. Але варто їй «захворіти» — після стресу, антибіотиків чи незбалансованого харчування — і мозок відчуває це моментально. Настрій падає, сон порушується, тривожність зростає.

Радимо також прочитати: Гормони щастя” та інші нейромедіатори: що це і як насправді працює

Аміак, запалення і мозок

Ще один фактор, який часто лишається непоміченим, — надлишок аміаку в організмі. Зазвичай печінка переробляє його без проблем, але при її перевантаженні або запальних процесах аміак потрапляє в кров. Далі — через гематоенцефалічний бар’єр — у мозок, і тут починається справжня «хімічна буря».

Наслідки:

  • порушується робота мітохондрій і обмін енергії в клітинах;

  • зростає окислювальний стрес у нейронах;

  • виникає хронічна втома, «туман» у голові, панічні атаки;

  • підвищується ризик депресії та тривожності.

І саме такий, на перший погляд непомітний, дисбаланс кишківника може бути «невидимим тригером» наших емоційних розладів.

Як допомогти своєму «другому мозку»

Добре новина в тому, що ми можемо впливати на цей зв’язок і відновлювати баланс. Ось кілька перевірених способів:

Піклуватися про кишківник — означає піклуватися про свій настрій та психічне здоров’я. Один із ключових аспектів — підтримка мікробіоти, тобто корисних бактерій, які живуть у кишківнику. Вони буквально «регулюють» наше самопочуття: коли їх баланс порушується, знижується рівень серотоніну, і ми відчуваємо втому, тривогу або апатію. Тому важливо давати мікробам «поживу», яка їм потрібна. Це продукти, багаті на клітковину, такі як цільнозернові каші, овочі та бобові, а також ферментовані продукти, як-от йогурт, кефір, квашені овочі. Вони не лише живлять корисні бактерії, а й допомагають їм виробляти речовини, що знижують запалення та стабілізують настрій.

Не менш важливо контролювати запальні процеси в організмі, адже саме запалення здатне «псувати» нейрохімію мозку. Тут на допомогу приходять омега-3 жирні кислоти, що містяться в рибі, насінні льону та горіхах, а також природні антиоксиданти з ягід, овочів і зеленого чаю. Вони допомагають зменшити окислювальний стрес і підтримати клітини мозку. Також варто поступово відмовитися від ультраоброблених продуктів, зайвих цукрів і шкідливих жирів, адже вони руйнують мікробіоту і створюють додаткове запалення.

Ще один важливий момент — контроль над рівнем аміаку, який може накопичуватися в організмі через порушення обміну речовин або перевантажену печінку. Коли його надлишок потрапляє в мозок, він посилює стрес, викликає втому та навіть депресивні симптоми. Підтримка печінки через збалансоване харчування, адекватне споживання білка і, за потреби, спеціальні детокс-програми допомагають знизити цей ризик.

Не варто забувати й про нервову систему: дихальні практики, які стимулюють блукаючий нерв, здатні посилювати зв’язок мозку і кишківника, покращувати роботу травлення та зменшувати рівень тривожності. Глибокі вдихи і видихи, медитація або навіть легкі тілесні практики на кшталт йоги чи кундаліні-практик допомагають «заспокоїти» обидва ці органи і налаштувати їх на спільну роботу.

Таким чином, піклування про «другий мозок» — це комплексний процес, який включає не лише харчування, а й контроль запалення, підтримку печінки, роботу з диханням і тілом. І саме це комплексне ставлення допомагає стабілізувати настрій, підвищити стресостійкість та покращити загальне самопочуття.

Кишківник — це не просто орган, який перетравлює їжу. Це справжній центр, який впливає на психоемоційний стан. Його дисбаланс, надлишок аміаку та запальні процеси можуть непомітно «керувати» нашим настроєм.

Радимо також прочитати: Які продукти покращують настрій?

 

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook