Припиняти грудне вигодовування, коли дитині виповниться рік, – надто рано. Чому важливо годувати грудьми до трьох років, розповідає асистент кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини БДМУ Тетяна МІХЄЄВА.
Лактація, як і будь-який інший процес в організмі, проходить стадію становлення, зрілості й інволюції. Становлення лактації відбувається впродовж 1–3 місяців після народження дитини. У цей час молозиво змінюється зрілим молоком, молочна залоза адаптується до процесу лактації й проходять болісні відчуття при наповненні грудей.
У період зрілої лактації груди вже не переповнюються молоком. Його приходить рівно стільки, скільки необхідно дитині, й груди перебувають у стані рівноваги. Зрілу лактацію змінює інволюція, яка настає до 1,5–2,5 років.
У період інволюції молочної залози значно змінюється склад грудного молока. Воно надзвичайно насичене біологічно активними речовинами: імуноглобулінами, антитілами, гормонами, нейромедіатрами й нейростимуляторами. За імунними властивостями молоко в стадії завершення лактації можна порівняти з молозивом, і в цьому є глибокий біологічний зміст.
Відлучена від грудей дитина втрачає імунну підтримку з боку матері, тому в неї повинен бути запас стійкості до інфекцій, який допоможе йому вижити. І дійсно, малята, відлучені від грудей у стадії інволюції молочної залози, тобто в 2–3 роки, ні на що не хворіють упродовж півроку після завершення годування грудьми. При невчасному припиненні грудного вигодовування дитина може важко занедужати впродовж місяця.
Визначити, що настала інволюція молочної залози, можна за кількома ознаками. По-перше, за термінами лактації. Інволюція ніколи не настає раніше, ніж дитині виповниться 1 рік і 3 місяці. При нормальній лактації вона, як правило, настає в 1,5–2,5 року.
Але при настанні наступної вагітності або коли в матері є гормональні розлади, інволюція може виникнути раніше – від 9 місяців до 1 року і 2 місяців.
По-друге, інволюцію можна виявити за фізичною втомою, яка виникає після годування. Мати почуває слабкість і сонливість, іноді не може відразу після годування встати з ліжка, а якщо встає, то в неї може виникнути запаморочення й навіть знепритомніння. Виникає болючість сосків.
По-третє, про інволюцію свідчить висока смоктальна активність дитини. Вона стала більшою, а кількість молока зменшилася. Тому маля намагається стимулювати лактацію надзвичайно частими прикладаннями до грудей.
Через невгамовну смоктальну активність дитини, яка накладається на фізичну втому матері і болючість сосків, у жінки поступово виникає бажання втекти від свого чада. Але не слід плутати справжню психологічну втому жінки з бажанням припинити лактацію в терміни, визначені суспільною думкою.
Оскільки вважається, що годувати потрібно тільки до 1 року, багато жінок починають відчувати «психологічну втому» від грудного вигодовування вже в 1 рік і 2 місяці. Їм здається, що вони героїчно годували дитя набагато довше покладеного терміну – тепер пора відпочити!
Тому слід застерегти матусь від подібного самообману: насамперед подумайте про здоров’я й психологічний комфорт дитини. Якщо всі перераховані вище ознаки з’явилися, виходить, мати й дитина готові припинити грудне вигодовування.
