Усе частіше серед різних хвороб печінки привертає увагу проблема хронічного вірусного гепатиту, хвороби, яка досить довго може мовчати, а заявити про себе тільки на стадії глибоких змін у печінці.

Вірусний гепатит виникає за рахунок проникнення вірусу в печінкову клітину, там відбувається його розмноження, а результат цього – руйнування печінкової тканини з подальшим зниженням функції органа.

Прислухатися до свого організму варто усім: у групі ризику – кожен з нас. Як розпізнати небезпечну хворобу, консультує лікар-інфекціоніст Оксана ЗІНЧУК.

КОЖНІ ТРИ ЗІ СТА

У структурі інфекційної патології вірусні гепатити займають одне з перших місць. Загроза для здоров’я населення зумовлена високою ймовірністю розвитку хронічного гепатиту, цирозу печінки, раку печінки.

У 2002 році спеціалісти Національного інституту здоров’я США зробили заяву, що через 10–20 років смертність від хронічної вірусної інфекції та її наслідків збільшиться в 3 рази, значно перевищить цей показник захворюваність на ВІЛ і стане основною проблемою національних органів охорони здоров’я.

На жаль, сучасні реалії підтверджують прогноз американських вчених: сьогодні за різними даними у світі вірусом гепатиту С інфіковано 170–200 млн людей, вірусом гепатиту В – 200–350 млн. В Україні вірус гепатиту С мають 3% населення.

ХВОРОБА Є, СИМПТОМІВ НЕМАЄ

Характерною рисою хронічного вірусного гепатиту є безсимптомний перебіг хвороби. Людина роками може носити в собі вірус, почуваючись цілком здоровою.

Мало хто звертає увагу на загальну слабкість, швидку втомлюваність, підвищення температури тіла, періодичний ниючий біль у правому підребер’ї, періодичні болі в суглобах, пояснюючи це переїданням, нервовим перенапруженням чи шаленим ритмом життя. А це можуть бути перші прояви хвороби. Недаремно хронічний вірусний гепатит С називають лагідним вбивцею, а хронічний вірусний гепатит В – тихим убивцею.

Нерідко хронічний вірусний гепатит є випадковою знахідкою при здачі крові на станції переливання (зараз всю донорську кров тестують на маркери гепатитів і ВІЛ), при профілактичному огляді чи іншому обстеженні. На жаль, хвороба часто діагностується на стадії серйозних або незворотних змін і шанси на цілковите одужання невеликі.

НАРОДНА МЕДИЦИНА БЕЗСИЛА

Попри всю підступність вірусних гепатитів, людство досягло значних успіхів у боротьбі з ними. На озброєнні сучасної медицини є високочутливі тест-системи, здатні виявити хворобу на ранній стадії і помітити мінімальні зміни у печінковій тканині. Проти вірусного гепатиту В маємо найнадійніший засіб профілактики – вакцинацію, яка входить до національного календаря щеплень і проводиться в перші дні життя дитини.

Великий крок вперед медична наука зробила і в лікуванні вірусних гепатитів: ще 20 років тому діагноз хронічного вірусного гепатиту В чи С звучав як вирок, а сьогодні маємо досить ефективні противірусні препарати і можливість повного одужання становить 95%. На період противірусної терапії пацієнт не випадає зі звичного ритму життя, а успішно бореться з недугою, залишаючись активною людиною.

Знайте: у боротьбі проти вірусів гепатиту безсилі народна і нетрадиційна медицина, а також недопустиме самолікування, тому за найменших проявів і підозр звертайтесь по допомогу до спеціаліста.

У ГРУПІ РИЗИКУ – КОЖЕН

Зараження людини вірусами гепатитів В і С відбувається при контакті з інфікованою кров’ю. У групі ризику перебувають:

• люди, яким проводилось переливання крові чи пересадка органів до 1992 року;
• пацієнти, що перебувають на гемодіалізі (штучна нирка);
• пацієнти з хронічними гематологічними хворобами, які потребують переливання компонентів крові;
• медичні працівники;
• особи, які вживають ін’єкційні наркотики;
• особи, які мають невпорядкований незахищений секс;
• пацієнти стоматологічних клінік, косметологічних, тату-салонів, хірургічних стаціонарів;
• діти, народжені від мам, хворих на гепатит В чи С.

Пам’ятайте: вірусний гепатит В і С не передається при спілкуванні, обіймах, рукостисканні. Тому будьте ввічливі і толерантні до людей, що страждають на цю недугу.

Якщо в сім’ї є людина, хвора на гепатит, то вона повинна мати індивідуальний манікюрний набір, набір для гоління, а її зубна щітка має зберігатись окремо від інших.