Народний артист України Богдан Бенюк – особистість багатогранна: актор театру і кіно, телеведучий, шоумен, політик. А ще чоловік із багаторічним стажем, батько трьох дітей і дідусь. Та, окрім цього, він спробував себе як письменник-кулінар – автор книги «Вареники з зірками, або Кухня щасливого сім’янина». Вареники від Бенюка мають особливу начинку – зіркову, адже до книги увійшли розповіді, рецепти й анекдоти від 30 українських зірок.

Книгу було створено за мотивами передачі «Шоу самотнього холостяка». Пригадуєте таку? Свого часу вона була надзвичайно популярною і стала рекордсменкою в історії українського телебачення: проіснувала сім років, ставши улюбленою для сотень тисяч глядачів! А здобула популярність завдяки ведучому – Богданові Бенюку, який запрошував до студії співаків, акторів, телеведучих, діячів культури. Серед них Олександр Пономарьов, Алла Кудлай, Віктор Павлік, Ольга Сумська, Анатолій Хостікоєв і багато інших відомих людей. Їхні рецепти, жарти, історії з життя і стали основою книги «Вареники з зірками». І хоча зараз герої книги трохи змінилися, не змінився її автор – щасливий сім’янин, батько трьох дітей, турботливий і коханий чоловік. Таким Бенюк є і насправді, поза сценою, у родинному та дружньому колі. І хоча передачі «Шоу самотнього холостяка» вже давно немає в ефірі, залишилося її продовження – книга.

«До кулінарії мене посватали давно, ще за часів колишнього Союзу, – пригадує пан Богдан. – Нас, трьох артистів-комсомольців театру імені Франка, направили проводити культурно-масову роботу на одній зі столичних дискотек. Ведучий вечірки, не розгледівши в темряві моє прізвище на папірці-шпаргалці, оголошує: «А зараз перед вами виступатиме артист Богдан (пауза, вчитується) Биток». Ага, парирую я, Богдан Шніцель».

Біографія
Богдан Бенюк народився 26 травня 1957 року в селі Битків Івано-Франківської області. 1978 року закінчив театральний факультет Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. З 1980 року – актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка у Києві. Народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка. У творчому доробку – понад 50 фільмів, майже 50 вистав.

Теревені на кухні
– Шлях до серця чоловіка лежить через його шлунок. Ви згодні?

– Так, це одна зі складових. Коли у тебе період закоханості, всі інші речі відступають на другий план. Але рано чи пізно приходить той момент, коли закоханість переростає у стабільність і щоденність. Тоді чомусь усі речі, які пов’язані зі шлунком, починають виходити на один з перших планів.

– Які страви, на вашу думку, мають бути на столі під час святкової вечері з рідними?

– Я живу в прекрасному кулінарному оточенні. Моя дружина дуже смачно варить і пече. Цим мистецтвом володіють і дві мої доньки. Тому у мене, в цьому плані, може бути тільки одна проблема: як би зайвий раз не поїсти.

– Чи намагалися ви коли-небудь за допомогою кулінарії когось здивувати?

– Я в кулінарії, швидше за все, теоретик. Але є деякі страви, які у мене добре вдаються. І я до сьогодні їх готую! І досі старші просять, щоб я приготував ті страви, які вони полюбили з дитинства. Це такі звичайні страви, як яєчня чи картопля. Навіть звичайна картопля-пюре, коли у тебе є певний досвід приготування і бажання подбати про рідних, може виявитися дуже смачною!

– Чи є у Богдана Бенюка коронна страва?

– Моя мама готувала мені в дитинстві «картоплю по-німецьки». Це звичайна картопля в мундирах. Ще моїй родині подобаються деруни. Скажу вам по секрету, що їх теж я вмію дуже смачно готувати.

– А з якою стравою ви себе асоціюєте?

– Я не прихильник, приміром, суші чи люля-кебабів. Хай яким модним це вважають, я надзвичайно далекий від екзотичних страв. Якщо проводити паралелі зі стравами, які є в українського народу, то віддав би перевагу голубцю, закрученому, фаршированому. Фарш, який є всередині голубців, може бути різноманітним, від того і смак міняється, тобто це та страва, яка дає можливість весь час імпровізувати.

Із книги Бенюка

Сирний торт від Марії Бурмаки
На його приготування піде не більше семи хвилин. Треба взяти дві пачки печива, дві пачки сиру, цукор, рідину (молоко, чай, солодку воду для замочування печива), арахіс у шоколаді, кокосову стружку або що-небудь інше смачненьке, що є під рукою. Розмочене в рідині печиво розкласти прямокутником три на чотири штуки на фользі. На печиво розкласти сир, змішаний із курагою, родзинками, тертим шоколадом. Туди ж можна додати крихти від печива. Сирна маса повинна бути не дуже густа. На кожен шар печива – шар сиру. Загорнути готовий торт у фольгу і поставити в холодильник. Чим довше він простоїть, тим смачніший буде. Готовий торт можна посипати арахісом, шоколадом або чимось іншим. Можна нарізати шматочками різної форми.

Полтавські голубці від Ніни Матвієнко
Натерти сиру картоплю, заправити вареною гречаною кашею, додати ложку сметани, трішки борошна, соди і солі. Усе це загорнути в капустяні листки, розкласти рядами у глибокий посуд, залити молодим топленим салом, додати сметани. Хлюпнути трохи води. Тушкувати до готовності. Вживати зі сметаною або молоком.

«Зміїний супчик» від Олександра Пономарьова
Картоплю нарізати кубиками, залити у воду, поставити на вогонь. Коли вода закипить, додати трохи вермішелі, підсмажену на маслі цибулю і моркву, сіль. За п’ять хвилин до готовності додати в суп одне збите яйце, виливаючи його тонкою цівкою і помішуючи. У результаті в супі утворюються симпатичні змійки.

Дорожні млинці від Алли Кудлай
Крупно натерти кабачки, додати ложку борошна, нарізану кільцями цибулю, сіль, перець, сире яйце, перемішати і смажити на олії. Подавати зі сметаною.