Про полуницю, яка зацікавить і здивує тих, хто шанує й полюбляє цю смачну ягоду, розповідає садівник-любитель Микола ЧУМАК:
– “Диво світу” потрапило до мене з Голландії. Унікальність саме цього сорту полуниці в тому, що вона дарує плоди тричі на рік: починає плодоносити на два тижні раніше від звичайної полуниці й закінчує, коли вдарять перші морози (якщо у вас є теплиця, то це взагалі не проблема – полуниця може давати врожай і в зимовий період). А які чудові її ягоди! Овально-довгасті, величезні, яскраво-червоного кольору та ніжно-солодкі на смак…
Розмножуються вусиками, яких наростає до 30 штук від одного робочого куща, а також, якщо кущ поділити.
Кущі цієї полуниці морозостійкі.
Плодоносять надзвичайно рясно. Під час першого врожаю на кущі сорту “Диво світу” виростає приблизно 6-8 плодоносних букетиків, тоді як у звичайного – тільки один. У середньому з одного куща можна зібрати 1 кг ягід. А вже під час другого врожаю квітконосів (букетів) ще більше – 10-12 штук.
Висота робочого куща – 15-18 см. Після збору другого врожаю (а це у серпні) починають цвісти пагони, тобто молоді кущики, які понаростали від робочого куща. Осінньої пори вони дають свій перший урожай і плодоносять аж до морозів.
Цю полуницю можна садити будь-якої пори (навесні, влітку, восени). Але якщо її висадити ранньої весни (зокрема у квітні), то вже цього року можна отримати три врожаї полуниці!!!
Площу під полуницю готую з осені (можна й навесні удобрити й перекопати землю). Під час перекопування на один квадратний метр вношу відро перегною та півлітровий слоїк попелу. А навесні перед садінням – 15 грамів сірчанокислого калію.
Між рядками відстань має становити приблизно 40-50 см, а між рослинами в рядку – 20 см.
Насадження попередніх років (тільки-но розмерзнеться земля, і рослини почнуть рости) підживлюю попелом (40 г на погонний метр). Вдруге підживлюю через тиждень мінеральним добривом: 10-15 г аміачної селітри, 20-30 г суперфосфату і 10-15 г калійної солі у вигляді водного розчину. Перед третім цвітінням підживлюю органічними добривами (на одну частину гною 15 частин води).
Розчин виливаю у борозенки, нарізані на відстані 10 см від куща, які потім загортаю. Якщо є потреба – поливаю у борозенки, не обприскуючи листя.
