Консультує Оксана Кужель, лікарка-неврологиня дитяча, у програмі «Район здорової людини»

– Чому виникає затинання?

– Затинання – нейрогенне захворювання, психосоматичне. Розшифрую, нейрогенне – це те, що виникає з подачі нервової системи, а психосоматичне – це те, що виникає, тоді, як ми бачимо, що щось не так із мовним апаратом, але при цьому мовний апарат сам по собі не страждає.

– Що робити тим батькам, дитина яких затинається?

– Якщо батьки бачать, що дитина почала затинатися, то насамперед потрібно всією родиною подумати про те, що сталося, адже воно виникло або в разі якоїсь гострої психологічної травми, або в наслідок тривалого і хронічного стресу. У кожного свій поріг болю та емоційності. Наприклад, флегматична, спокійна дитина дуже тяжко переживе підвищення голосу, а активна, яка сама шумить – легше.

– Для діток якого віку характерне затинання?

– Це ураження мовного апарату, тобто дитина, яка говорить чи починає говорити.

– Чи піддається затинання повному лікуванню? І наскільки тривалий цей процес?

– Якщо ми не змінимо щось в житті дитини, то лікування не допоможе. Перш за все, забираємо причину, а тоді додаємо медикаментозне лікування. Виписують легкі седативні препарати на основі трав, на основі магнію чи препарати для урівноваження імпульсу, що поступає від головного мозку до мовного апарату. До речі, проблеми можуть бути не тільки в сім’ї, а й при входженні дитини в соціум, якщо вона важко переносить адаптацію.

– Затинання переростає з віком?

– Можливо, нервова система стає стабільнішою. Зазвичай, це індивідуально. Та розраховувати на це не потрібно.

– Заїкання негативно позначається на інтелекті.

– Думаю, це міф.

– Хлопчики більш схильні до затримки мовного розвитку, ніж дівчатка.

– Справді, існує навіть така статистика. Не знаю, яка причина того, але це так.

– Якщо дитина довго не розмовляє, то це не проблема, варто просто почекати.

– Добре, почекаємо, і що з того? Не можна потім повернутися в той ранній вік, щоб щось виправити. Я вважаю, що потрібно працювати над цим. Нічого поганого не буде, якщо мама зверне увагу та прийде до спеціаліста.

– Якщо старші діти дуже балакучі, то менші відставатимуть у мовному розвитку.

– Це так само як у попередньому міфі. Якщо проблеми присутні, то це може бути перешкодою.

– Якщо дитина смокче соску, то неодмінно відставатиме у мовленні.

– Тут немає абсолютно ніякого зв’язку. Діло насправді не в сосці, а чому в дитини в 2 роки досі є бажання до цього рефлексу. Це для неї може бути способом заспокоєння, потрібно проаналізувати ситуацію.

Повну версію інтерв’ю можна послухати тут: