Дитяча мастурбація: як правильно реагувати батькам. Консультація психолога

Як правильно реагувати, щоб не зашкодити дитині, розповідає психолог.

Дитяча мастурбація – досить делікатне питання і часто батьки залишаються наодинці з цією проблемою, боячись винести її за межі сім’ї. Що робити у такому випадку, знає дитячий практичний психолог Анна Луньова.

Перш ніж відповісти на це питання, варто розглянути причини дитячої мастурбації!

Треба одразу зазначити, що мастурбація – це нормальний етап психосексуального розвитку. Але є додаткові чинники, які можуть провокувати виникнення такої звички:

1. Фізіологічний фактор. Варто звернути у вагу на те, чи все в порядку у дитину з інтимними частинами тіла – чи немає почервонінь, попрілостей, висипань. Інколи мастурбація може бути викликана більш серйозними захворюваннями – сахарним діабетом, глистами, фімозом (звуження крайньої плоті). Щоб виключити дану причину треба звернутись до педіатра.

2. Надмірну увагу до інтимних частин тіла може провокувати тісна білизна.

3. Цікавість і бажання все пізнати. Це стосується дітей до 2-х років, коли на передній план виступає потреба пізнати все навколо. Діти маніпулюють різними предметами і частинами тіла для того, щоб задовольнити власну цікавість.

4. Звичайна нудьга, коли дитина не знає чим себе зайняти, може стати причиною того, що дитина починає мастурбувати. У висновку це переростає у звичку і стає способом провести вільний час. Мастурбація як заколисування перед сном – також входить в даний спектр причин.

5. Психологічна травматизація дитини. Поява маленького брата чи сестри і як наслідок конкуренція з ними, розлучення батьків, рання розлука з матір’ю, страх фізичних покарань, відсутність турботи та уваги, відчуття покинутості, тобто все що здатне викликати стрес у малечі, може бути стимулом до травматизації дитини. В такому випадку мастурбація – це «ліки», розрядка, зняття напруги. Така мастурбація називається невротичною і зазвичай потребує втручання кваліфікованого дитячого психолога.

Як же вияснити де мастурбація просто етап нормального розвитку, а де вона приймає невротичний характер? Є ряд умов, на які слід звернути увагу. Саме вони можуть вказати на ненормальний характер:

Груба, імпульсивна форма мастурбації.
– Нав’язливий характер.
– Велика частота. Тобто коли вже виробилась стійка звичка. Дитина прагне цим займатись будь-якої хвилини (за столом, читаючи книжку, одягаючись, граючись, переглядаючи телевізор, перед сном).
– Стають можливими випадки мастурбації в громадських місцях.
– Дитина не може зупинитись при зауваженні дорослого, а навпаки реагує агресивно.
– Якщо ви помічаєте, що малеча скоріше знімає напругу, ніж отримує задоволення.
– Відсутність відчуття зніяковіння, сорому.
– Дитина хвалиться тим, що мастурбує.
– Вчить мастурбації братів, сестер чи друзів.

Як правильно відреагувати, якщо ви помітили за дитиною таку звичку?

Як не треба робити! Ні в якому разі НЕ соромте, НЕ висміюйте, НЕ сваріть, НЕ забороняйте, НЕ лякайте, НЕ погрожуйте, тобто ніяк НЕ акцентуйте.

Варто визнати природність процесу, але не заохочувати малечу! Як це зробити?

1. Спочатку перевірте стан шкіри статевих органів та подивіться чи не затісна білизна, яку носить ваша дитина. Це виключить фізіологічну причину.

2. За допомогою ознак, які ми розглянули вище спробуйте визначити який характер у звички – невротичний чи це просто етап психосексуального розвитку.

3. Спробуйте зацікавити дитину чимось іншим, переключити увагу. Але тут треба бути обережними – не треба надмірно акцентувати увагу на новій грі! У дитини не повинен сформуватись зв’язок типу «якщо буду так робити, то мама одразу придумає цікаву гру!». Переключати треба спокійним тоном на незначні речі – попросити щось принести, запропонувати попити, попросити намалювати щось…

4. У старших дітей (починаючи з 4-х років) можна спитати чому вони цим займаються? І потім провівши аналогію із чищенням носу (що теж є приємним але робиться у ванній наодинці) поясніть, що чіпати свої статеві органи можна, але не привселюдно. Варто сказати про те, що якщо торкатися до інтимної частини тіла брудними руками, то можна занести інфекцію і часто це робити не варто, оскільки це може спровокувати почервоння і викликати больові відчуття (проведіть аналогію із вухом, яке теж стане червоним і заболить, якщо його часто чіпати). Можна розказати дитині про те, що таке інтимні частини тіла, для чого вони служать. Крім того, слід звернути увагу на деякі моменти, які стосуються людської сексуальності і розповісти про те, як захистити межі своєї інтимності (це сприяє профілактиці сексуального насилля над дітьми).

5. Якщо ви помітили дану звичку, яка відбувається в один і той самий час, наприклад, перед сном чи при перегляді телевізора, спробуйте змінити ритуал.

6. Позитивну роль може зіграти будь-яка фізична активність (фітнес, танці) за для того, щоб максимально витратити енергію, аби вона не пішла «не в те русло»

7. Спробуйте прослідкувати, коли саме дитина займається мастурбацією – після чого їй треба «розрядка». А потім змініть ситуацію, щоб вона не викликала надмірне напруження. Якщо причину ви не зможете знайти самі, зверніться до дитячого психолога

8. Спробуйте навчити дитину новим способам того, як можна отримувати задоволення від життя. Пофантазуйте разом з дитиною і втільте в життя різні варіанти.

Пам’ятайте, якщо ваша дитина не займається мастурбацією привселюдно та часто, не має проблем у спілкуванні в сім’ї та з однолітками та володіє достатньою інформацією на дану тему – причин для хвилювання немає!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Лайфхак від психолога: як правильно «погрожувати» дітям

Як працювати з хвилюванням і тривогою дитини

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook