каліфорнійські черв'яки

Дачу “годують” каліфорнійські черв’яки

Від каліфіорнійських черв'яків подвійна користь: і сміття переробляють, і добриво виробляють. А один кілограм гумусу замінює 20 кілограмів гною. Про досвід вирощування каліфорнійських черв'яків розповідає господар.

Кілограм гумусу замінює 20 кілограмів гною

Уже сім років як на дачі Вадима і Світлани каліфорнійські черв’яки з’їдають органічні відходи, перетворюючи їх на добриво – родючий гумус.

– За місяць збираємо 40-50 кг органічних відходів. Веземо їх на дачу і частину віддаємо «каліфорнійцю». Хробаки живуть у спеціальній коробці у підвалі. Завдяки їм я на кінець сезону маю 80 кг гумусу. Це дуже дорога річ, найчистіший продукт для землі. 1 кілограм гумусу замінює 20 кілограмів гною. «Каліфорнійці» були спеціально виведені для переробки органіки. Кожні 20 днів вони збільшують свою популяцію. В Україні мало підприємців, які їх розводять. Але так звані верміферми («вермі» – «хробак») в нашій країні вже є, – розповідає Вадим Курбан для видання «0332».

Взагалі особливої тяги до землі у Вадима Курбана не було дуже довго. Поки 10 років тому друг не попросив допомогти поштукатурити кімнату на дачному масиві «Веснянка». Поїздивши туди 2 тижні поспіль, лучанин зрозумів, що це – рай. І дуже захотів собі дачу. Тепер каже:

– Якщо кожен впорядкує свій клаптик, буде і на землі добре. Бо коли ти взяв із землі щось, мусиш їй щось і повернути.

Дача Курбанів справді схожа на рай. Вони її облаштовують на свій лад. Щороку намагаються зробити щось нове. Вадим навіть каміння з Карпат для цього возить. Каже, що вибирає його за кольором, структурою, конфігурацією і таке, що подобається, а дружина Світлана розмальовує. Потім усе це оселяється на дачі.

Там же вони вирощують екзотичні рослини. Уже давно полюбляють трав’яні чаї власного виробництва. А городини садять мало, бо їхня дача – для відпочинку. Щороку на «осінні зустрічі» до Курбанів з’їжджаються їхні друзі. Це вже традиція.

“Якщо зараз нічого не робитимемо зі сміттям, воно щось зробить із нами”

Вадима Курбана знають усі сусіди. Бо він і їх «підсадив» на сортування сміття. Обійшов із лікнепом кожну квартиру, пояснив, для чого це треба. Прямісінько у під’їзді свого будинку встановив картонні бокси. І періодично вивішує оголошення з подякою свідомим мешканцям. Каже, що насправді це зовсім неважко. Головне – почати.

– Якщо зараз нічого не робитимемо зі сміттям, воно щось зробить із нами, – переконаний він. – І то не просто слова-жахи для того, щоб нас зайвий раз налякати. В Україні катастрофічно більшає сміття. До 2025 року його обсяг зросте в 4-5 разів. Але
80% відходів можуть взагалі не виходити з квартир, їх його сортувати і здавати на переробку.

З однієї багатоповерхівки можна зібрати 4 тисячі пластикових пляшок. А на макулатурі кожна школа може заробити до 40 тис. грн на рік. На батарейках не заробите нічого, але вбережете землю від шкідливих відходів, їх слід просто утилізувати. Це лише окремі факти. Вони є результатом 8-місячної роботи Вадима Курбана над екологічним проектом в обласному центрі.

У березні 2016 року пан Вадим натрапив в інтернеті на урбаністичні гранти. До цього він уже цікавився екологічною проблематикою, моніторив, хто цим займається в Україні. Насправді не так і багато людей. Лучанин написав свій проект і увійшов до сімки переможців. Завдяки Вадимові Курбану понад 2 тисячі учнів у міських школах дізналися про те, для чого
слід сортувати сміття. У декотрих навчальних закладах навіть практично почали втілювати почуте. Зокрема у ЗОШ No22 в кожному класі встановили коробки для збору «кишенькової» макулатури – дрібного паперового сміття. За тиждень школа назбирує приблизно 15 кг такого.

Авторка – Ірина КУНИНЕЦЬ

З архіву газети “Сім’я і дім” 

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook