Чудотворна ікона прибула з Польщі
Село Шельвів Локачинського району має особливу «візитну картку»: про чудотворну ікону Пресвятої Богородиці знають далеко за межами округи. В образа – унікальна історія: до того, як потрапити у Хресто-Воздвиженський храм, він перебував у Польщі. На Волинь артефакт привезли переселенці із Холмщини у сорокових роках минулого століття.
У сусідній країні ікона зберігалася у костелі польського села Ченстохова. Одного разу сталася пожежа, й усе в будівлі згоріло – уцілів тільки святий образ.
Тоді ікону передали до української церкви польського села Отроч. Там і проявилася чудотворна сила святині. Завдяки молитвам до Пресвятої Богородиці чимало людей отримали зцілення. До образу приводили хворих і немічних із різних міст та сіл. Додому люди поверталися здоровими.
За свідченням очевидця тодішніх подій Степана Мороза, одного разу на село найшла велика чорна хмара. Варто було винести ікону на подвір’я церкви та почати молитися, як негоду відвернуло.
І нині, коли чудотворна ікона зберігається на Волині, отрочанці приїздять у Шельвів помолитися перед нею. Навіть спеціальну дату для цього вибрали – 21 вересня.
Зцілення шукають люди навіть з-за меж області
– Якось по допомогу звернулася сім’я із села Новий Загорів, – розповідає настоятель храму отець Григорій. – Дівчинка хворіла на незрозумілу недугу. Цілий рік батьки шукали помочі у різних лікарів, та ніхто не зміг навіть встановити діагноз. Спочатку дитина прийняла таїнство соборування у церкві сусіднього села, а наступного дня приїхала на молебень, що був відслужений перед диво-іконою. І хвороба відступила.
Була ще одна неймовірна історія. До онкохворої жінки із Рівненщини дійшла інформація про чудотворну ікону. Помолившись перед нею, недужа заново пройшла обстеження. Лікарі були неабияк здивовані: пацієнтка виявилася здорового. Такі дива трапляються, переконує священик, варто лише впустити Бога в серце.
Під час стихії у 1987 році образ знову продемонстрував свою чудотворну силу. Коли селом пронісся смерч, тільки ікона залишилася неушкодженою. Храм залило водою, усе церковне начиння плавало – а зображенню Богородиці нічого не сталося,
навіть стрічок не зачепило.
Щонеділі та на свята перед образом Божої Матері священик відправляє молебень за здоров’я усіх парафіян та жителів села. А кожного року у день Різдва Пресвятої Богородиці ікону виносять на подвір’я та тричі обходять із нею довкола церкви. Люди в надії на поміч Небесної Цариці моляться на колінах, поки над ними проносять святиню.
Жінки при надії намагаються якомога частіше прикладатися до ікони, просять у Божої Матері благословити майбутніх дітей.
Не дивина, коли храм відчинений посеред ночі – є люди, яким потрібна невідкладна поміч. Отець Григорій нікому не відмовляє, бо вважає, що у скрутний час ми повинні бути ще більш згуртованими.
– Під час війни ми з особливим трепетом маємо звертатися до таких святинь, як ця чудотворна ікона, – вважає священик. – Справжнім християнам варто розуміти: допомогти нам може лише Господь. Тому насамперед потрібно запастися вірою і молитися, просячи у Всевишнього миру та благополуччя для себе і для України.
Автор – Віктор ТВОРОВСЬКИЙ
