Чому не рекомендується видаляти мигдалики і коли це необхідно зробити

Медичною наукою доведено, що від видалення мигдаликів в більшості випадків слід відмовлятися. Проте у деяких випадках лікарі наполягають на оперативному лікуванні тонзиліту, а батьки не розуміють: в яких випадках слід видаляти, а в яких ні. Усе пояснює лікар.

Медичною наукою доведено, що від видалення мигдаликів в більшості випадків слід відмовлятися. Проте у деяких випадках лікарі наполягають на оперативному лікуванні тонзиліту, а батьки не розуміють, за яким критерієм вони повинні зробити вибір між оперативним і консервативним лікуванням. Мета цієї статті – показати в яких випадках необхідна операція з видалення мигдаликів.

Що таке мигдалики і яка їхня роль в організмі

Мигдалики – органи, що складаються з лімфоїдної тканини і входять до складу імунної системи. Вони знаходяться між язиком і м’яким піднебінням. Мигдалики – це остання лінія захисту від проникнення мікроорганізмів і інших шкідливих речовин із зовні в організм людини. Вони мають на поверхні заглиблення, які здатні розпізнавати речовини, що надходять при вдиханні повітря і з їжею. Крім того, мигдалики беруть участь в процесі кровотворення, синтезі білків і запобігають розвитку алергії.

Чому запалюються мигдалини і симптоми ангіни

Запальний процес в мигдаликах провокує патогенна мікрофлора: стрептококи, стафілококи, пневмококи і гемофільну паличку. Інфікування відбувається повітряно-крапельним шляхом. Крім того, ангіну можуть викликати внутрішні осередки інфекцій: каріозні зуби, фурункули, гайморит. Сприяти розвитку запалення можуть і інші чинники, як-то забрудненість повітря пилом і димом.

Ангіна проявляється гіперемією і різким болем в горлі, високою температурою. Хворий відчуває дискомфорт при ковтанні, ломоту та біль у м’язах і суглобах, слабкість, втрату апетиту. При пальпації виявляється збільшення лімфатичних вузлів в зоні шиї. Мигдалики покриті нальотом або вкрапленнями гною. Постановка діагнозу здійснюється за результатами огляду, загального аналізу крові та посіву з горла.

Видаляти мигдалики чи залишити?

Ще не так давно такої дилеми не існувало. Якщо дитина хворіла на ангіну сім разів на рік, вирішувалося питання про хірургічне видалення мигдаликів. Але все частіше з’являються публікації, автори яких ставлять під сумнів необхідність оперативного втручання при лікуванні ангін.

У США півстоліття тому дітям проводили тонзилектомії з превентивною метою, щоб не допустити зростання захворюваності на ангіну. Однак, подальші спостереження показали, що діти, які перенесли цю операцію, частіше піддавалися ЛОР хворобам, алергічним реакціям і інфекціям бронхів та легенів. У малюків до п’ятирічного віку після видалення мигдаликів ризик виникнення алергічних реакцій на харчові продукти і дисбактеріозу збільшувався на 70%.

Дослідження доктора Еліот Катц (Eliot S. Katz, MD, Бостон), проведені за участю 464 дитини показали, що 52% прооперованих дітей мали надлишкову вагу. Серед дітей, яких лікували консервативно, ожиріння спостерігалося тільки в 21%. Таким чином, вчені прийшли до висновку, що тонзилектомія провокує ожиріння.

У 2018 вчені доктор Шон Байерс (Dr Sean Byars. Австралія), Стефан Стернс (Professor Stephen Stearns, США), Якобус Бумсм (Professor Jacobus Boomsma, Данія) опублікували результати масштабного дослідження. Вони на базі медичних даних по 1,2 млн дітей проаналізували наслідки видалення піднебінних мигдалин в порівнянні з не оперованими дітьми.

В результаті аналізу відносний ризик захворіти на гострі респіраторні захворювання, грип, пневмонію, астму, бронхіт у прооперованих дітей був в три рази вищий в порівнянні з дітьми, яких лікували медикаментозно. Якщо порівнювати цей показник у дітей, які перенесли оперативне втручання з усією популяцією, то він складе 18,61%.

Звідси зрозуміло, що до видалення піднебінних мигдаликів слід вдаватися тільки в разі крайньої потреби.

У якому випадку потрібно видаляти мигдалики

Про цю необхідність розповідає лікар отоларинголог Баштанник Наталія:

“Актуальність операції може визначити тільки лікар, зваживши всі ризики і позитивні моменти. При цьому він враховує результати лабораторних аналізів, ступінь розростання лімфоїдної тканини, ризик гнійних ускладнень.

Якщо мигдалини є постійним вогнищем інфекції, то є ризик отримати ускладнення на нирки, щитовидну залозу і серцево-судинну систему. У таких випадках без видалення мигдаликів не обійтися.

Не вдасться уникнути операції і в разі утрудненого дихання, порушення сну (апное), паратонзилярного абсцесу, парафарингеальної флегмони.

Видаляти мигдалики чи ні – дозвольте вирішити це питання лікарю, з яким у вас склалися довірливі стосунки!”

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook