Усім відомий вислів: усі хвороби від нервів. І лише останні роки французький психоаналітик, професор Клод Смаджа, спираючись на 60-річний досвід сучасної французької психоаналітичної школи психосоматики, зміг виділити та описати як формуються психосоматичні захворювання, чому наше тіло хворіє, а також які ще є реакції на стрес і як психолог може допомогти людині із з психосоматикою. 

Звідки беруться психосоматичні захворювання

Усе починається з нашого сприйняття. Наші органи чутття сприймають зовнішню реальність та передають ці сигнали в мозок. Наш мозок обробляє інформацію від органів чуття, порівнює з минулим досвідом і визначає зовнішню ситуацію як небезпечну/стресову чи нейтральну, а може, як позитивний досвід та успіх.

На стресову ситуацію психіка і тіло, як єдине ціле, має відреагувати: підвищується кількість стресових гормонів, тіло готується до втечі/боротьбі та інших реакцій, підвищується емоційна включеність, наприклад, тривога, страх, агресивність. Рівень фізіологічного, психічного, нервового збудження підвищується у відповідь зовнішній стрес. Виробляється енергія, яка має нас захистити від стресу, має бути кудись спрямована.

Є три варіанти відповіді на стрес, три варіанти, куди вирушить вся ця психо-соматична енергія.

1. Психічний шлях

• Ми активно думаємо, розмірковуємо, плануємо як упоратися;
• ми говоримо, ділимося переживаннями з близькими;
• підтримуємо себе, емоційно реагуємо, наприклад, плачемо;
• користуємося психологічними техніками з когнітивно-поведінкової психотерапії, застосовуємо різні заспокійливі аутотренінги;
• нам сняться різні сни, де залишки денного збудження психічно переварюються;
• у нас з’являються різні психічні симптоми, наприклад, страхи, фобії, депресії і навіть у деяких людей важкі психічні захворювання, такі як марення, галюцинації та психози

Усе це реакції психіки на стресову ситуацію.

2. Поведінковий шлях

Якщо ситуація надто критична для нас або цих стресів багато відразу, або ми просто на низькому фізіологічному та психічному рівні, тому що ми не можемо завжди функціонувати ідеально та безперебійно, а збудження у відповідь на зовнішній стрес занадто велике, і ми не можемо впоратися «першим» психічним способом, підключається поведінковий спосіб. Ми реагуємо поведінкою, часто за участю м’язової системи.

• Ми можемо почати конфліктувати, сваритися, зраджувати, кричати, битися, погано вчитися, як часто буває у дітей, тому що їхня психіка не повністю сформована і їм складніше справлятися зі стресами психічно і частіше вони реагують поведінково.
• Ми можемо почати займатися спортом, часто надмірно, наприклад, як Форест Гамп (в однойменному фільмі) пробігти пів Америки (30 000 кілометрів) у відповідь на розрив із коханою.
• Ми можемо піти у трудоголізм та завантажувати себе роботою.
• Ми, люди, можемо піти у тяжку депресію, не виходити з дому і навіть мати суїцидальну поведінку.
• Ми можемо сісти на дієту або надмірно переїдати, формуючи розлад харчової поведінки.
• Ми можемо піти у залежність, ігрову, алкогольну та іншу хімічну.

Та інше. І робить так людина, не тому що хоче, і отримує задоволення від цих дій, а тому, що інакше не може, часто з внутрішнього примусу і не усвідомлено. Людина просто не здатна зараз інакше, тобто психічно перетравити важку стресову ситуацію.

3. Соматичний шлях

Це шлях тілесного захворювання. Коли психічно впоратися ми не можемо, не вистачає внутрішніх сил, поведінковий шлях теж заблокований з різних внутрішніх або зовнішніх причин, а фізіологічне та психічне збудження надто велике, вся ця енергія спускається, а іноді й стрімко вривається назад у тіло, часто вибираючи слабкий орган. Де тонко – там і рветься.

У надмірній нервовій напрузі неможливо перебувати, це як каструля з киплячою водою: необхідно випускати пар. Орган бере на себе всю напругу, всю реакцію у відповідь на складну зовнішню життєву ситуацію, відбувається соматичним чином розрядка.

Хвороба змінює життя

Хвороба часто по-новому структурує життя людини. Ми починаємо активно дбати про свій хворий орган, приділяємо йому (органу) і насправді собі, більше уваги, вкладаємо в себе час, гроші, ходимо по лікарях, лікарі інвестують свою увагу в нас і наш хворий орган, про нас піклуються близькі, часто дзвонять нам. Уся ця увага, турбота та підтримка відновлює наші психічні сили та плідно впливає на одужання.

Соматичний шлях найважчий, затратний і найчастіше з наслідками, небезпечними для життя, але це вимушений захід, коли інакше немає можливості зробити. Звичайно, ці процеси не піддаються нашій волі і свідомості. Соматичні хвороби не мають жодних сенсів. Вони виникають від дефіцитарності психіки в даний момент та/або від браку поведінкових реакцій та автоматичних стратегій поведінки. Як єдина несвідома доступна реакція на зовнішню реальність, що не задовольняє нас.

Як може допомогти психолог

При гострому стресі психолог може допомогти психічним способом впоратися зі стресом. Адже на консультаціях ми багато думаємо, говоримо, емоційно реагуємо, переживаємо різні почуття, виконуємо психологічні техніки. Плюс увага психолога наповнює нас, збільшує наші внутрішні сили, впевненість. Усе це запускає нашу психіку, нам не потрібно буде вдаватися до соматичних шляхів і ми убезпечимо себе від тілесних хвороб.

Завдяки короткостроковому консультуванню з психологом можна розібрати, чому ми так сильно реагуємо на цю ситуацію, чому наш мозок сприймає досвід у реальності як травму. Можливо, ця ситуація нагадує нам те, що сталося раніше, і тому вона так нас переповнює. А може, ми просто не вміємо себе заспокоювати, і в нас немає в арсеналі заспокійливих процедур, ми вміємо лише критикувати себе. На ці та багато інших питань ми можемо знайти відповіді з психологом і знизити кількість збудження у відповідь на стресові ситуації.

При тяжких та хронічних соматичних захворюваннях з ураженнями органів, тканин та систем рекомендується тривала психотерапевтична робота з психологом. Ми реагуємо соматично, коли в нашому арсеналі більше немає інших доступних способів у даний момент, а на реабілітацію, відновлення, а часом і народження, становлення, вивчення інших способів, психічних та поведінкових, потрібен час.

Спочатку потрібно провести діагностику наявних психічних захистів, поведінкових стратегій та способів реагування, потім застосувати нові навички, які надалі стануть автоматичними. Новий розвиток психіки завжди призводить до стабільних тривалих змін у житті, покращуються стосунки з оточуючими та якісно змінюється життя. І насамкінець, інвестуйте в себе, цікавтеся собою, своїм внутрішнім життям, дбайте про тіло, приходьте на психотерапію і ви будете менше схильні до захворювань.

Авторка – психологиня Катерина Туманова