Життєві історії Сім'я

Я сильна жінка, але, чорт забирай, як же хочеться плакати…

Сьогодні до нас прийшли гості. Середні люди середніх досягнень. Вони почали говорити про свою співробітницю і старість, яка підкралася до неї. Сиділи і ржали, розпустивши пивні животи, виблискуючи товстенькими мордочками. Я чомусь думала, що їй близько 70-ти, але все-таки запитала про вік. Виявилося, що їй…

…всього 35. І це стара? Вони продовжували пити вино. А я пішла в спальню, і просто сиділа і плакала від несправедливості. За неї, за себе, за нас, за жінок.

Я готова проклясти той день, коли народилася жінкою. Вже за фактом свого народження я всім повинна… Я повинна бути незалежною, не утриманкою. Повинна міцно стояти на ногах. Повинна бути готова заплатити за себе, якщо що, не повинна клянчити гроші у чоловіка, і взагалі краще нічого не вимагати.

У той же час я повинна навчатися нарівні з хлопцями, крутитися нарівні з хлопцями, заробляти нарівні з хлопцями. Але тільки знаєте у чому заковика? Знаєте, в чому глобальна несправедливість? Я повинна робити все це «на шпильці».

Не факт, що я завжди повинна носити взуття на високому каблуці, але якщо я не буду цього робити, мене назвуть «нежіночною». Страшно подумати що буде, якщо я допущу рослинність на ногах. Я повинна тримати в порядку свої руки, доглядати за лицем, бажано не запускати фігуру. Я повинна фарбуватися вранці, одягати красивий одяг і наводити вдома порядок. Краще встати на годинку раніше, щоб все це встигнути.

Я повинна робити все це на свої гроші, адже якщо я позичаю на красу у свого мужика, то я утриманка. В той же час я повинна не витрачати занадто багато, ніби косметологи працюють безкоштовно, а манікюр робить одного разу спійманий тобою леприкон. Так і в зал ніби пускають за так, лише в боротьбі за ідею.

Якщо у мене в хаті срач, я буду винна, тому що дівчинка повинна стежити за чистотою. Якщо я хворію і погано виглядаю, мені не можна показуватися на людях в такому вигляді, тому що дівчинка повинна бути красивою. Якщо я мало часу приділяю дитині, то я погана мама, а дівчинка повинна… Список нескінченний.

Багато чоловіків не сприймає мене серйозно – баба ж. Вони ставляться до мене гордовито-поблажливо, і це в кращому випадку.

Вони прискіпливо вивчають мене, ніби під лупою. Заглянуть в зуби, перевірять стан шкіри і трицепсу. Вирішать для себе fuckable я ще, або вже ні. Вони постійно порівнюють мене з кимось молодшим і говорять мені про це. А я не можу стукнути кулаком по столу, напитися, побитися. Я ж дівчинка. Повинна бути стриманою, прощати.

Мерзенні жирні пики будуть ржати наді мною, не помічаючи своїх недоліків. Вони розглянуть кожну мою зморшку, але не побачать своє черево вагою в центнер. Вони прискіпливо проаналізують мою попу, але більшість не подолає без машини і 500 метрів. Якщо раптом мої досягнення виявляться більш істотними, ніж у них, вони скажуть мені вслід – насосала. Обов’язків у мене давно нарівні з мужиками. Привілеїв – смердюча чашка кави в ресторані. І то якщо я fuckable…

Згадала анекдот. «…Важка бабська доля – мізки повинні бути чоловічими, руки – ніжними, виглядати – молодо, працювати, як кінь і усміхатися при цьому, усміхатися!»

Я біжу на шпильках, у вузькій мереживній сукні, з довгими нігтями, ту ж дистанцію, що мужики біжать в кросівках і спортивних штанях. Холодний вітер наскрізь продуває моє мереживо. Від каблуків болять ноги. Мої тонкі панчохи не гріють. Я біжу…

Я біжу, несучи на собі тягар життєвих проблем, розділивши його чесно, розділивши навпіл.

Я біжу в свідомо невигідних умовах, але я усміхаюся. Я народилася в епоху рівноправності.

Я жінка – найсильніша істота на землі. Але, чорт забирай, як же хочеться плакати.

За метеріалами

Дата публікації: 19.05.2020 img Поділитися