Пояснює священник Володимир Якубовський
Яка роль хрещених батьків?
Бути хрещеним батьком чи матір’ю – це почесно і відповідально. Батьки земні народжують дитину для земного життя, а духовні батьки приносять дитину до Божого храму, щоб вона отримала життя духовне. Земні батьки дають тіло дитині і будуть дбати за здоров’я і ріст, а хрещені батьки беруть на себе святий обов’язок дбати про душу християнина. Тому важливою є участь хрещених батьків у житті людини. Вони не тільки прирівнюються до земних батьків, а ще й в дечому і перевищують їх.
Звідки прийшла традиція про необхідність духовних батьків?
Дана традиція існує від часів перших християн і міцно утвердилась аж до наших часів, стала на рівні закону. Причиною виникнення традиції була необхідність у духовній підтримці християнина-початківця. Пізнати Христа Спасителя, почати жити за заповідями Його, усвідомити своє спасіння і змінити життя, було і є нелегко. Виникала потреба в помічнику, особі, котра би могла допомогти почати жити духовним життям і підтримати у виникаючих труднощах. Таким духовним наставником спочатку був священик. Саме тому апостол Павло себе сміливо називає духовним отцем апостола Тимофея, а його – своїм сином: «Тебе бо я породив через Євангелію». Саме це вказує на духовну спорідненість.
Згодом Церква стала багаточисленною і приділити кожному належну увагу вже не було можливості. Тоді єпископи та пресвітери доручали духовну опіку вибраним і зразковим членам церковної громади, або ж тим особам, які привели до церкви цих неохрещених. З часом виникає традиція, коли батьки дитини або сам новоохрещений самі шукали і пропонували особу, яка би радо виконувала роль духовного наставника.
Якими є вимоги, щоб бути хрещеним батьком чи матір’ю?
Найперше, щоб вони самі були охрещеними та воцерковленими, тобто брали участь в богослужіннях та Таїнствах церкви. Мали більше 14 років та були в стані свідомості свого обов’язку духовної опіки. Якщо належать до іншої конфесії (православний чи католик), тоді потрібно, щоб бодай хтось один був конфесії похресника.
Рідні батько та мати не можуть бути його хрещеними батьками, а також не можуть стати хрещеними ті, хто зв’язані один з одним Таїнством шлюбу, або збираються ним пов’язати своє життя.
Побожною традицією є обирати для дитини пару хрещених, але в разі потреби можна обрати для дівчинки хрещену мати, для хлопчика – хрещеного батька.
Часто лунає запитання: чи може бути хрещеною вагітна жінка?
Звичайно, що так. Церква цінує жінку, а найбільше в такому прекрасному і Богом благословенному стані, то ж він ніяк не може стати перешкодою для участі в Таїнстві Хрещення.
Якщо охрещується доросла людина?
Вона вже сама може відповідати за себе і висловлювати свою віру, але й для неї можуть бути обрані хрещені, які підтримають її в духовному житті. Хоча наявність їх вже не є обов’язковою.
Якими є обов’язки хрещених батьків?
Як вже згадувалось, найперше – вести добре християнське життя і давати тим приклад похреснику. Молитись постійно за похресника, бажано щодня. Дбати про духовне виховання: дарувати релігійні книжки та інші релігійні речі, навчити молитись, цікавитись духовним розвитком і допомагати сумлінно виконувати обов’язки християнського життя.
Хресні батьки в Таїнстві Хрещення відповідають від імені дитини: відречення всього злого і єднання із Христом. Таким чином, беруть на себе обов’язок докласти усіх зусиль, щоб дитині прищепити любов до духовного життя.
Важливим обов’язком хресних є підтримувати похресника у всіх важливих моментах життя, особливо, що стосуються духовно-релігійно-морального життя. Духовні поради, настанови – це все завдання хресних. Участь у церковних церемоніях: відвідування богослужінь, приготування до сповіді і причастя, благословення на вінчання чи монаше життя. Часто хресні заміняють рідних батьків, коли є така необхідність.
Що мають знати хрещені батьки, крім своїх обов’язків?
Хрещені батьки – це помічники Церкви. Їхнє служіння починається вже від самого урочистого дня. Приступаючи до Таїнства Хрещення бажано знати напам’ять молитви: Отче наш, Вірую, основи християнства, Закон Божий і т.п.
Дуже добре, коли вони із чистою душею приступають до здійснення св.Тайни, після попередньої сповіді та прийняття Св. Причастя.
Чи можна відмовитися, коли тебе кличуть за хресну чи хресного?
Деколи лунає вислів: від хреста не можна відмовлятися! Тобто не можна відмовлятися бути хресними батьками. На кожну пропозицію ми повинні дати добровільну відповідь. Тому, найперше потрібно подякувати і оцінити довіру. Та все ж вибір потрібно зробити добровільно, щоб не стало часом відбувальщиною. Це велика відповідальність перед похресником, перед Церквою і перед самим Богом. Треба подумати і тоді вже вирішити. Деколи прикро чути, коли хтось каже: а я своїх хресних не знаю, їх ніколи не бачив. Хочеться поспівчувати таким духовним сиротам. От так, мабуть, когось насильно зробили кумом. І що це дало?
На завершення наведемо слова святителя Іонна Златоуста: “Звернемо слово до ваших хрещених батьків, щоб і вони могли побачити, якої винагороди будуть удостоєні, якщо виявлятимуть до вас щиросердну старанність, і навпаки, якого осудження зазнають, якщо виявлять недбалість. Подумай, возлюблений, про тих, хто приймає запоруку про гроші, бо вони наражаються на більшу небезпеку, ніж сам боржник, який бере гроші. Бо якщо боржник виявиться розсудливим, то полегшить тягар кредиторові; якщо ж виявиться безрозсудним, то наразить його на велику небезпеку… Якщо ж ті, хто поручається за гроші, вважають себе відповідальними, то наскільки ж більший обов’язок у того, хто причетний до духовного, хто прийняв запоруку про чесноти, щоби виявити велику турботу, переконуючи, наставляючи, виправляючи, проявляючи батьківську любов… Тож тепер і ви, хрещені батьки, знаєте, що неабияка небезпека загрожує вам, якщо виявите недбалість”.
