Перейматися через небезпеку близьких, які залишаються жити на прифронтових або інших небезпечних через війну територіях – виснажливо. Але ми не можемо змусити їх покинути власні домівки, адже залишатися в рідному місці – свідомий вибір дорослої людини.
А тому варто спробувати налагодити спілкування і навчитися підтримати їх, не завдаючи шкоди ні їм, ні собі. Команда Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» підготувала сім порад щодо того, як це зробити.
Радимо також прочитати: Як спілкуватися з токсичними людьми і потерпати від цього
Як спілкуватися з близькими із прифронтових територій
- Не тиснути. Пропонуйте підтримку, замість того, щоб вмовляти, наполягати чи примушувати. Можна сказати, наприклад: «Якщо ти зміниш рішення – я допоможу тобі». Проте не варто починати і завершувати цими словами кожен діалог. Але будьте відповідальними: краще не порушувати цю тему, якщо ви насправді не зможете допомогти своїм близьким із виїздом чи облаштуванням.
- Почути. Якщо людина озвучує свої аргументи, вислухайте її та спробуйте їх прийняти. Під час обговорення найкраще використовувати техніку «Я-повідомлення». Наприклад: «Я приймаю будь-яке твоє рішення, але зараз хочу зрозуміти, чому для тебе важливо залишитися».
- Створити свої правила. Варто визначити теми, на які ви готові спілкуватися, а на які – ні. Звісно, передбачити усі тригери неможливо, проте можна окреслити основні. Домовтеся із близькими: «Якщо під час нашої розмови якась тема буде неприємною – скажімо про це, щоб бути чесними одне з одним».
- Запитувати. Цікавтеся почуттями, новинами близьких людей, але разом із тим будьте готовими до різних реакцій, навіть на запитання «Ти як?». Стресові події можуть викликати агресію і роздратування на цілком звичні обговорення. Якщо так трапиться, попросіть дати вам інструкцію: «Як я можу тебе підтримати?».
- Не вимагати. Постійний стрес забирає багато ресурсу, тож інколи його може не вистачати навіть на спілкування з близькими. Тому не змушуйте близьких розмовляти з вами під час кожної повітряної тривоги, якщо вони не готові це робити.
- Не нагнітати. Люди, які перебувають у небезпечних місцях, знають про це. І розуміють, що відбувається навколо. Тривожні новини, відсутність звʼязку можуть спричиняти у вас паніку, проте важливо не переносити ці настрої у ваше спілкування.
- Памʼятати. Ми не завжди можемо нести відповідальність за життя інших, але можемо підтримувати близьких навіть на відстані, зберігаючи з ними звʼязок і розділяючи спільні цінності.
