Вони вбивають наших митців, а потім сміються в обличчя:
– А у вас никакой украинской культуры и нету! Это наша – великая, русская. А разве кто-нибудь знает о вашей? Никто!
Так. Майже ніхто. Майже ніхто у світі не знає навіть автора “Щедрика”.
Його вбили ви. Застрелили у власній же хаті
Про це також у світі не знають. Для всіх це просто “та сама музика з фільму “Сам удома””.
Леонтович якраз сам був удома, коли вночі до нього прийшли убивати точно такі, як ви.
Вони вбивають наших митців, а потім сміються в обличчя:
– А у вас никакой украинской культуры и нету. Где же она? Что-то у вас так мало ее, очень странно!
Так де ж їй узятись?! – коли ви вбиваєте весь цвіт нашої нації – той ніжний цвіт, що не здатен був дати прекрасних плодів у наступних своїх поколіннях. Бо ви йому не даєте віками! – зриваєте, гнете, рубаєте, спалюєте, рівняєте рештки з землею. Перетворюєте наші святі садочки вишневі на страшні Сандармохи.
Вони вбивають наших митців, а потім сміються в обличчя:
– Нет у вас вашей культуры. Есть общая, наша! Потому что мы – братья. Мы – вместе! Сила в правде, должны повторить, триединая и святая Русь, мы идём до конца! – есть кто дома? Есть здесь кто дома, а?! Говори на нормальном мне, б…дь, языке, не слышу!!!
Так, ми вдома
Ми – самі вдома. Як той Леонтович.
Все, що нас досі тримає, щоб залишатися вдома – це наша культура.
І вони прийшли її убивати, сміючись нам в обличчя.
***
На фото – український поет, громадський діяч та військовий Кривцов Максим , 33 роки. Загинув 7 січня 2024 року. Фото праворуч – композитор Микола Леонтович.
Авторка – Яна Іщук
Радимо також прочитати:
- Він загинув, щоб жили ми, – вічна йому пам’ять і слава великому воїну Да Вінчі
- Історія кохання під час війни: “Не вдова я – дружина Героя”
-
«Будинок Слово»: про письменників «розстріляного відродження»
