Ми одружуємося, щоб приємне почуття не зникло
«Ми уявляємо, що шлюб допоможе нам законсервувати ту радість, яку ми відчули, коли думка зробити пропозицію вперше відвідала нас.
Може, ми були у Венеції, в лагуні, на катері, вечірнє сонце іскрилося на воді, ми балакали про ті аспекти наших душ, які, здавалося, ніхто раніше не помічав, і незабаром на нас чекала вечеря – різотто в затишному місці.
Ми одружилися, щоб ці відчуття не зникли, але виявилось, що немає міцного зв’язку між цими почуттями та інститутом шлюбу. Насправді шлюб прагне вивести нас у зовсім іншу, скоріше адміністративно-господарську площину, що розгортається в приміському будинку, куди довго добиратися, де діти, які зводять з розуму, вбивають пристрасть, як тільки з’являються на світ.
Єдиний спільний інгредієнт – партнер. І цей інгредієнт може підходити для консервації. Хороша новина полягає в тому, що немає значення, якщо ми виявляємо, що одружилися не з тією людиною. Ми не повинні кидати його чи її, а лише базову романтичну ідею, на якій останні 250 років засноване західне розуміння шлюбу: що є досконала істота, яка здатна задовольняти всі наші потреби та вгамувати кожне наше бажання.
Нам потрібно змінити романтичну виставу трагічним (а подекуди – комедійним) усвідомленням того, що кожна людина може засмучувати, злити, дратувати і розчаровувати нас – і ми (без жодного злого наміру) будемо такими ж для неї»., – Ален де Боттон
Хочете зміцнити шлюб – працюйте, причому обоє!
Неминуче згасне закоханість
Психотерапевт Мері Морган у своїй книзі про парний стан свідомості посилається на де Боттона, описуючи ті неминучі розчарування, які спіткають кожного, хто входить у тривалі стосунки.
Неминуче згасне закоханість, ослабне ідеалізація, зваляться фантазії, і та людина, при думці про яку частішало серцебиття, постане перед нами зовсім іншою – з усім тим, що наш мозок завзято не помічав спочатку.
Такими ж «раптово іншими» здамося ми – і обоє виявляться зовсім не тими, в кого закохалися. Тривалому збереженню пари цих «раптових незнайомців» сприяє розвинена здатність до парного стану свідомості – можливість розмірковувати про себе, партнера і те, що відбувається в просторі пари з третьої позиції.
Майже завжди до психотерапевта звертаються пари, які зіштовхуються з тимчасової втратою здатності до парного стану свідомості або її початковою відсутністю.
Книга М.Морган «Парний стан свідомості. Психоаналіз пар і модель інституту «Тавістокські взаємини» (2021)
Із допису психолога Наталії Раїник
