Деградація, виснаження, збіднення ґрунту – питання актуальне для багатьох городників та садівників. Земля поступово виснажується, погіршуються її фізичні властивості, а врожаї стають дедалі меншими, попри регулярні підживлення. Іноді цей процес відбувається дуже швидко, особливо на бідних або механічно складних ґрунтах. Повернути землі колишню родючість допоможуть кілька методів.
Чому погіршується якість ґрунтів?
Здається, що чим краще ми обробляємо ґрунт, тим вищою має бути його якість. Але насправді часто все відбувається навпаки. Регулярне перекопування, боронування або розпушування сприяють перемішуванню її шарів, розвіюванню органічних частинок з вітрами та вимиванню мінеральних сполук з опадами та поливами. Але це ще півбіди.
Виснажують землю культури, які ми вирощуємо, адже ми прагнемо садити найбільш врожайні сорти. Всі ці рослини протягом сезону збираються з ділянки, а не розкладаються у ґрунті, поповнюючи її органікою. Плюс ми ще видаляємо бур’яни, що витягують поживні речовини, які не повертаються назад. Тобто порушується природний кругообіг речовин. В результаті ґрунт втрачає здатність до самовідновлення і вже не може обійтися без нашої допомоги.
Родючість – найважливіша властивість ґрунту. Це здатність постачати рослини поживними речовинами, водою та повітрям для їх повноцінного росту та розвитку.
Сидерати для відновлення родючості ґрунту
Як можна відновити родючість?
Грамотна рекультивація допомагає відновити родючість виснажених земель. За ступенем дії рекультивація може бути:
- кардинальною, пов’язаної із заміною родючого шару;
- частковою, з внесенням різних компонентів, які покращують ґрунт.
На присадибних ділянках необхідність кардинальної рекультивації виникає досить рідко. Зазвичай її проводять або при сильному забрудненні ґрунту, наприклад, різними токсинами, хімічними речовинами, або при надзвичайно низькій якості ґрунту (чисті піски або глини).
Незважаючи на те, що такі обставини бувають у виняткових випадках, багато садівників та городників при зниженні врожаїв намагаються знімати верхній шар, часом досить глибоко, і замінюють його на привізний ґрунт. При цьому його властивості далеко не завжди бувають оптимальними, а витрати (і фізичні, і фінансові) – непомірно високі.
Крім цього, новий ґрунт буває «збагачений» різними небажаними елементами:
- насінням бур’янів;
- збудниками хвороб;
- яйцями, личинками та дорослими шкідниками.
Їх наявність іноді призводить до ще більших проблем, ніж зниження родючості.
При глобальному оновленні ґрунту також виникає низка суто технічних моментів. Якщо ви зібралися замінити поверхневий шар на грядці, де вирощуються однорічні культури, то зробити це хоч і складно, але цілком можливо. Але як бути з багаторічними посадками – садами, ягідниками, квітниками? Перенести кущі та дерева на нове місце практично нереально, а зняття шару ґрунту в 20-30 см може призвести до серйозних ушкоджень кореневої системи.
Набагато ефективніша та простіша часткова або точкова рекультивація ґрунтів, спрямована на виправлення ключових недоліків. Її можна зробити власними силами без вкладення великих коштів та сил, якщо займатися цим регулярно.
Як землю не копати, і врожай добрий мати
Як точково покращити якість ґрунту?
На першому етапі необхідно визначити головні проблеми, які мають основний вплив на якість ґрунту. До них, наприклад, належать:
- занадто кисла чи лужна реакція;
- висока щільність або, навпаки, легкий склад;
- критично низький вміст органічних сполук (гумінових кислот та їх похідних).
Кислотність ґрунту можна визначити за переважним складом деяких дикорослих рослин, але цей метод не цілком коректний і може призводити до помилок. Правильніше використовуватиме вимірювальні прилади (рН-метр) або індикаторний папір.
- Лужні ґрунти зустрічаються частіше у південних регіонах. До такої реакції іноді призводить непомірне використання для поливу жорсткої води із свердловин, внесення доломітового борошна, гашеного вапна та інших популярних розкислювачів.
- Кислі ґрунти зустрічаються набагато частіше. Щоб знизити кислотність, якраз і потрібно взяти те ж доломітове борошно – 300-600 г на 1 кв.м залежно від ступеня реакції ґрунту. Його внесення поєднують з весняним або осіннім перекопуванням.
Фізичні властивості ґрунту можна покращити декількома способами, найбільш ефективним з яких є використання традиційної органіки – компосту, торфу чи перегною. Причому вони працюють і на важких і легких ґрунтах, а для досягнення видимого ефекту часто потрібні зовсім невеликі об’єми.
У щільному глинистому ґрунті органіка діє як розпушувач, а на легкому піщаному, як акумулятор вологи та поживних речовин, що вносяться при поливах та з підживленням. До того ж, вона сама є джерелом мінеральних і органічних сполук.
Поживні властивості ґрунтів рідко знижуються швидко – протягом 1-2 сезонів. Здебільшого проблеми накопичуються поступово. І своєчасні заходи дозволяють зупинити цей процес і поліпшити стан землі.
Одним із базових показників родючості ґрунту є концентрація гумінових сполук, які утворюються в результаті розкладання органіки в ході хімічних реакцій та життєдіяльності ґрунтових організмів (бактерій, грибів, безхребетних). У природних умовах цей процес відбувається безперервно, але на присадибних ділянках він часто порушується:
- відсутністю бази для формування гумусу (повне прибирання рослинних залишків та мінімум органічних добрив);
- знищенням корисної ґрунтової мікрофлори непомірним внесенням фунгіцидних препаратів;
- складними кліматичними умовами (тривалі холодні чи спекотні періоди, нестача вологи тощо).
Дефіцит гумінових сполук призводить до паралічу транспорту низки поживних речовин, накопичення токсинів та важких металів, порушення обмінних процесів у рослинних тканинах та інших серйозних наслідків. Тому на виснажених ґрунтах для підживлення рослин та відновлення базових властивостей ґрунтів краще користуватися органомінеральними добривами, до яких входять солі гумінових кислот.
Чи впливають мінеральні добрива на загальну родючість ґрунту?
Здається, що мінеральні сполуки, особливо ті, які легко розчиняються у воді, лише короткий час живлять рослини, а потім втрачаються в ґрунті. У ряді випадків це так: деякі добрива швидко вимиваються з водою у нижні шари ґрунту або трансформуються в ході багатоступеневих хімічних реакцій у нерозчинні сполуки.
Проте агрохімічні дослідження показали, що спільне використання мінеральних та органічних добрив надає позитивний комплексний вплив на загальну родючість ґрунту:
- збільшує вміст гумусу;
- підвищує вологоємність та водопроникність;
- знижує щільність ґрунту.
Однак це можливо лише за грамотного та своєчасного внесення мінеральних добрив. Використання традиційних мінеральних сумішей – суперфосфату, азофоски, карбаміду, селітри (кальцій-аміачної, магній-аміачної), калімагнезії та інших у суворій відповідності з рекомендованим дозуванням дозволяє організувати сезонне живлення рослин та підвищити родючість. Сюди варто додати окремі мікродобрива або мікроелементні комплекси, які забезпечують повноцінний розвиток рослин на всіх етапах вегетаційного періоду.
Поліпшити ґрунт на ділянці можна і без глобального втручання та суттєвих витрат. Для цього потрібно системно підійти до внесення різних добрив та деяких базових речовин. За кілька сезонів ви помітите, що врожаї збільшилися, а сам ґрунт «ожив».
