У той час, як у багатьох європейських країнах пропагують виховання самостійності у дитини мало не з пелюшок, наші мами та бабусі намагаються оточити діток любов’ю, турботою і в усьому їм допомагати.
Ось тільки таке виховання має і зворотний бік. І якщо любов має бути беззаперечною, то турбота та опіка – за потребою (але без «гіпер»). Але до цього ставляться суб’єктивно.
Найчастіше допомога батьків заважає становленню особистості дитини і не дозволяє розвивати важливі особистісні якості (лідерство, силу волі, впевненість в собі, самостійність).
Коли і чому не варто допомагати дитині?
Найкращий спосіб виховати невпевнену в собі, несамостійну дитину, яка вічно сумнівається, — це все завжди вибирати за неї. Право вибору – це одне з найважливіших прав дитини.
Не можна допомагати дитині робити вибір у таких випадках:
- Захоплення та хобі. Нехай вона сама вирішить, що їй більше подобається. Інакше витратите багато часу на те, чим дитина у майбутньому ніколи не займатиметься.
- Друзі. “Скажи мені хто твій друг, і я скажу хто ти” – більше не актуально. Дозвольте дитині вибирати своє коло спілкування. Ми, дорослі, найчастіше орієнтуємося на соціальну складову та дохід батьків, а це може спотворити уявлення про життя у дитини. Їй може бути просто нецікаво з тими дітьми, з якими ви пропонуєте дружити, і це виллється у неприємний конфлікт.
- Одяг. Ми все частіше помічаємо фразу: “Моя дочка обрала цю сукню”, і ні, це не жарт. Дитині слід дозволити самостійно виражати себе у вигляді одягу.
- Їжа. Вже давно педагогами та дієтологами доведено, що змушувати дітей їсти проти волі – не можна. Це було актуально для голодних років та часів дефіциту продуктів, коли доводилося з’їдати все до крихти. Вибір їжі – добрий спосіб нагодувати найменших.
10 корисних звичок, які допоможуть розвинути самостійність у дошкільника
Дозвольте малюку бути самостійним
Повсякденні справи, які малюкові доведеться робити протягом усього життя, – це основа його виховання та самостійності. Звичайно, спочатку без вашого навчання і допомоги не обійтися, але потім краще відступити.
- Дозвольте малюкові одягатися самому. Це гарне тренування дрібної моторики. Ну і зрештою ви не зможете одягати його до глибокої старості. А доросліші дітки вже самі протестують проти подібного. До такої поведінки слід поставитися з розумінням.
- Навчіть їсти самостійно. Годувати з ложечки – це добре, але тільки спочатку. Як би нам не хотілося, щоб дітки довше залишалися маленькими, такого не станеться. Пам’ятайте, що в садку дитину теж не годуватимуть постійно. Дайте ложку в руки – нехай вчиться! І що раніше, то краще. Це підготує до подальших обов’язків у житті.
- Не втручайтеся у творчість. Творчість на те творчістю і зветься, що кожен вільний сам виявити власну уяву таким чином, яким зручно. Заняття творчістю дозволяють розвивати різні навички в малюка. Він вчиться робити вибір, складати композиції, вирішувати поставлені собі завдання. І батьки мають дати дитині повну свободу творчості. Не слід вживати фрази, типу “так буде краще”, “небо має бути блакитним, трава зеленою, і не інакше”, “це неправильно”, “ти хіба таких тварин бачив”, “це не заняття для дівчинки/хлопчика”. Використовуючи ці слова, ви несвідомо гальмуйте розвиток малюка.
«Якщо діти не привчені до розкоші, вони вміють виживати». Правила виховання мами Ілона Маска
До чого призводить надмірна допомога
Надмірна батьківська допомога завжди і у всьому призводить до спотвореного сприйняття дитини.
Згодом це може вилитися у такі проблеми:
- Повна відсутність самостійності у дорослої вже людини, яка не знає навіть як ґудзик до одягу пришити.
- Залежність від чужої думки.
- Неможливість ухвалювати будь-які рішення у житті.
- Комплекси щодо власної неспроможності.
- Ненормальний перфекціонізм (“мама робить краще, а нічого не вмію”).
- Страх робити помилки, що переростає в психологічну проблему.
Одна з найбільших проблем дітей, які виросли при постійній батьківській допомозі та підтримці – це багато страхів. Виростаючи, діти починають боятися абсолютно всього: від найменших промахів до спілкування та взаємодії з іншими людьми.
Разом з цим ви привчаєте дитину до того, що всі завжди робитимуть за неї. А навколишній світ до такого не пристосований. Тому насамперед подумайте про подальше соціальне життя малюка.
Окрім того, дитина, яка постійно сподівається на чужу допомогу, виростає інфантильною і егоїстичною, часто домашнім тираном, який тероризує своїх батьків.
Ось чому, щоб виростити сильну та самостійну особистість, необхідно привчати дитину все робити самій, а допомогу надавати рідше.
