Чому діти влаштовують істерики? Що мають зрозуміти дорослі, якщо діти істерять? Як припинити істерики у дітей? Розповідає дитяча психологиня Тетяна Колчина.
Дітям потрібні надійні дорослі
Якщо дитина не впевнена у своєму дорослому, у його прихильності, вона домагатиметься підтвердження зв’язку, прагнутиме зберегти і зміцнити його будь-якою ціною.
Скільки часу дитині вистачить, щоб насититися увагою батьків? Залежить від дитини, її віку, ситуації. Підлітки потребують уваги батьків менше, ніж малюки та дошкільнята.
У сім’ї, де живуть добре, діти отримують більше любові, ніж у сім’ї, де конфлікти чи розлучення.
Дитині необхідні стосунки з надійним дорослим, щоб:
- відчувати свою цінність та накопичувати цей досвід;
- дізнаватись, яка вона – за що її люблять;
- отримувати досвід турботи;
- проживати почуття безпеки;
- вчитися довіряти собі та світу навколо.
Непочуті діти виростають нещасливими дорослими
Дитячі істерики – це знак
Якщо дитина влаштовує істерики – це знак: їй не вистачає вашої уваги. У ситуаціях істерик батькам важливо поставити собі питання «Що дитина хоче?» і «Як можу задовольнити її потребу?». Потреба точно нематеріальна. Дитина не істерить через некуплену машинку або ляльку, хоча це може стати приводом. Вона потребує уваги.
Істерики дитини означають, що:
- їй недобре;
- вона не вміє сказати інакше;
- її захоплюють сильні емоції;
- якась її потреба не задоволена;
- їй потрібна допомога у розумінні цієї потреби та задоволенні.
Секрети виховання: мої діти не хочуть іграшок
Як припинити істерики у дитини
Єдиного рецепту від істерик немає. Але є напрямки, на які слід звернути увагу:
- На себе. Що відбувається з вами під час істерики дитини? Які виникають почуття?
- Учіть дитину керувати емоціями. Це не особливий дар, а навичка.
- Розвивайте стосунки з дитиною. Проаналізуйте, як якісно проводите з нею час.
- Переключити його увагу можна спробувати. Але під час істерики це не працює.
- Не кричіть на дитину. А дозвольте їй прожити почуття – безпечно для неї та оточуючих. Виговоритися, виплакатися, висловити внутрішній смуток.
Авторка – дитяча психологиня Тетяна Колчина