Історія 1
Іду додому. На під’їзді оголошення: “Дорогі сусіди! Сьогодні приблизно о 9.20 біля вхідних дверей було загублено 120 грн. Якщо хтось знайшов, занесіть, будь ласка, в кв. 76 Антоніні Петрівні”. Я беру 120 грн, піднімаюся сходами, дзвоню. Відкриває бабуся у фартуху. Тільки побачила мене з грошима, відразу обнімає і плаче.
І розповіла: “Пішла по борошно, повернувшись, діставала ключі біля під’їзду – гроші, напевно, і випали”. АЛЕ! Гроші брати відмовилася навідріз! Виявилося, за кілька годин я вже шоста (!!!) “знайшла” бабусині гроші!
Історія 2
Працюю в кафе швидкого харчування. Сьогодні вранці чоловік підійшов до каси і сказав: “За мною стоїть дівчина, я її не знаю. Але я хотів би заплатити за її каву. Побажайте їй від мене доброго дня”. Ця дівчина сильно здивувалася спершу.., а потім зробила теж саме для наступної за нею в черзі людини. І так було 5 разів поспіль!
- «А скільки того життя? Що ви доброго бачили з лютого?»
Історія 3
Я тяжко хворіла на ангіну. Вдома була одна, не могла навіть встати з ліжка і плакала від безпорадності. Моя собака сиділа поруч з ліжком і дивилася на мене із занепокоєнням. Потім пішла і повернулася з величезною смердючою заяложеною кісткою: вона, мабуть, у неї була прихована на чорний день. Поклала кістку на подушку і підштовхнула носом до мого обличчя – “погризи!”.
Історія 4
Якось побачив на вулиці бабусю, яка продавала одну єдину кімнатну квітку – фіалку. Стало її шкода, заплатив в 10 разів дорожче, ніж бабуся просила. Вона зі сльозами сказала: “Побігла я в магазин, куплю дідові ковбасу”. Приніс квітку додому, а на наступний ранок вона розцвіла.
- Доброта вимагає розуму: чому добрі люди розумніші за інших
Історія 5
Давно не було такої грози, як сьогодні. На роботі сказали, що хтось треться біля моєї машини. Я кинувся на вулицю. Все було як і раніше, крім люка в даху: хтось засунув його щільніше, щоб машина не постраждала в негоду.
Історія 6
У магазині до мене підійшла маленька дівчинка і попросила: “Візьми мене на ручки”. Я так і зробила, подумавши, що вона загубилася. Вона просто обняла мене, а потім відстрибнула. Я дивилася на неї, а вона пояснила: “Хотіла, щоб ти посміхнулася”. Я так і зробила.
Будьмо добрішими. Робімо один одному маленькі приємності. Від цього не тільки наші душі, але і весь світ стане світлішим і добрішим.
Записала Оксана Чічка
