Контузія — один з найпоширеніших медичних термінів під час війни. Хоча насправді контузія не є офіційним діагнозом і не входить до міжнародної класифікації хвороб. Натомість бойова травма голови може призводити до струсу головного мозку та його довготермінових наслідків — постконтузійного синдрому.
Що слід знати про струс мозку?
Струс головного мозку спричиняється сильним ударом по голові чи корпусу, внаслідок чого м’які тканини за інерцією вдаряються у внутрішні склепіння черепа. Мозок підстрибує або зсувається та внаслідок цього пошкоджується.
Якщо ушкодження не було дуже значним, симптоми можуть виникнути не одразу. Ознаками струсу мозку можуть бути головний біль, біль у шиї, нудота, дзвін у вухах, запаморочення та втома. Більш “серйозний” струс мозку може викликати втрату свідомості, втрату пам’яті, дискоординацію.
Якщо людина переносить струс “на ногах”, то пошкоджений мозок буде травмуватися додатково від зайвої активності, різких рухів. А особливо небезпечним є повторне травмування, внаслідок якого можуть пошкодитися вже понівечені раніше судини.
Попри те, що ушкодження мозку не завжди матиме суттєві ознаки одразу — це може вплинути на роботу органу в майбутньому.
- Струс мозку: як розпізнати і як допомогти
Довготривалі симптоми постконтузійного синдрому
Частина людей, які отримали струс головного мозку, можуть мати такі довготривалі симптоми постконтузійного синдрому:
- постійний головний біль;
- дзвін у вухах;
- проблеми з зором та слухом;
- шумо- та світлочутливість;
- дратівливість.
Деякі експерти вважають, що стійкі симптоми після струсу мозку викликані структурним пошкодженням головного мозку або порушенням системи передачі інформації через нейронні зв’язки.
Інші зазначають, що стійкість симптомів після ураження мозку пов’язана з психологічними факторами. До прикладу, головний біль, запаморочення чи проблеми зі сном можуть бути також симптомами депресії, посттравматичного синдрому, тривожного розладу.
- Симптоми та перша допомога при струсі мозку
Це лікується?
Якщо струс мозку серйозний, то в перші дні можуть застосовуватися медикаменти, метою якою є зменшити набряк, зупинити кровотечу, зменшити біль.
Якщо струс незначний, то медикаменти можуть бути не потрібні. Водночас спокій та максимальний захист від повторних травм є максимально критичним.
При постконтузійному синдромі потрібна реабілітація. Процес може тривати досить довго. Та потребує участі фахівців різних спеціальностей: неврологів, психологів, дієтологів, терапевтів, логопедів, офтальмологів, отоларингологів.
Підхід має бути індивідуальним, адже пошкодження мозку ніколи не буває передбачуваним. Добре допомагає когнітивно-поведінкова терапія, яка дає змогу компенсувати обмежені функції й повернутися до звичайного життя, досягати поставлених цілей.
Авторка – Дарина Даниленко, “Бережи себе”
