Це світлина британського фоторепортера Тома Стоддарта, зроблена 1994 року в Сараєво.
Цю жінку звуть Меліха Варешанович. Вона зі старої сараївської родини, перемеленої війною. Тут їй 38 років.
Сараєво в облозі. Вони з сестрою нещодавно поховали маму та живуть разом. Вона тільки обрізала своє довге волосся, бо доглядати за ним важко – води нема, шампунь не дістати. Вона зробила собі зачіску, нафарбувалася, одягла одну з улюблених суконь і йде на роботу пішки, через все місто.
На кожному повороті ризикуючи бути застреленою снайпером.
Але вона не біжить, не тішить ворога своїм страхом, не додає сюжетів журналістам, які люблять фотографувати страждалиць, вона йде з високо піднятою головою повз солдатів, уздовж стін складів, захищених мішками з піском.
Стоддарт зробив знімок, який обійшов усі найбільші світові видання, зробивши горду жінку знаменитістю.
Зараз Мелісі за шістдесят. Вона досі працює, носить костюми Chanel і чудово пам’ятає ранок, коли йшла і несла єдине, що можна було протиставити цинізму та знищенню – свою красу та гідність, мовчки кажучи: “ВИ НАС НЕ ЗЛАМАЄТЕ”…
