Усі кажуть: треба заряджати «внутрішні батарейки», роблячи для себе щось приємне. Але коли ви нарешті наважуєтеся і пробуєте, наприклад, залізти у ванну з бульбашками, то в кращому випадку вона не допоможе, а в гіршому – ще більше вас напружить. Пояснюю далі чому.
На опрацювання будь-якого життєвого досвіду ми витрачаємо сили. Чим більш інтенсивний досвід (не важливо, негативний чи позитивний) – тим більше сил треба витратити. Наш з вами досвід інтенсивний вже 2+ місяці. І щодня ми витрачаємо на нього дуууже багато сил.
Уявіть собі, що ваші сили – це 100 літрів води. А війна – це пожежа. На кожен день війни ви витрачаєте 1 відро води (5 літрів). Цього достатньо, щоб не згоріти і стримати вогонь. Якщо просто вичерпувати воду і не доливати, то на 20-й день води (сил) не залишиться і вогонь (стрес) почне поширюватися дуже швидко. Коли немає сил «перетравити» стресовий досвід, ми в ньому застрягаємо. І він нас випалює з середини. Тоді вже нічого не хочеться і не відчувається. Або й взагалі наша психіка ламається.
Тому, щоб мати змогу стримувати пожежу, вам слід стежити, щоб води завжди було вдосталь. Щоб витримати війну, завжди має бути достатньо сил. Ваш «запас води (сил)» поповнюється через: сон, їжу, рух, приємні активності та дії згідно цінностей. Кожен пункт = 1 склянка води.
І в цей час ви:
- не спите, читаючи новини (+тривоги);
- не їсте, бо дуже зайняті (робота, волонтерство і т.д.) і взагалі іншим ще гірше;
- не рухаєтеся, бо не на часі;
- уяви не маєте, що таке ті цінності і вічно на них собі наступаєте…
Зате нарешті набрали ванну з пінкою. У ваш «запас води (сил)» налилася 1 склянка. А витратили ви знову відро. І так щодня: витратили відро, долили склянку.
Тому за відчуттями ванна з бульбашками не допомагає. Бо цього просто-таки замало.
Напишіть у коментарях, що зробите для себе, щоб поповнити свій запас сил найближчим часом. Ну і поділіться дописом, щоб ваші друзі теж зрозуміли. Бо це інформація врятує чиюсь кукуху.
Авторка – психологиня Nadia Rogozina
