Війна має свою «психологію». Ми уже пережили всі стани діяльності психіки. І зараз у нас виснаження.
- Попередній стан — це була ейфорія, яка підкріплювалася дикою злістю до ворога і невичерпною гордістю за наші перемоги. Під час ейфорії ми по максимуму об’єдналися, згуртувалися, зарядилися бойовим духом. Ми могли не спати, не їсти і функціонувати на всю бойову готовність.
- Але для мозку енергетично важко працювати в такому стані. Тому він включив для себе функцію захисту! І ми почуваємо себе тотально виснаженими. Можуть бути ознаки депресії через постійну тривогу.
Хочу, щоб ви розуміли. Ворог знає усі ці прийоми! Він на це й розраховує. Щоби у стані виснаження зламати нас повністю! Залякати. Обдурити. Знешкодити.
Наш мозок потім знову включиться в режим “готовності”.
Зараз йому потрібно допомогти пережити виснаження.
- За будь-якої нагоди спимо, навіть якщо для цього треба випити заспокійливе.
- П’ємо воду. Зневоджений організм не може боротися зі стресом. Вода потрібніша за їжу.
- Робимо інформаційні паузи від читання новин.
- Вимикаємо режим жалості за усім матеріальним. Ворог на це розраховує, тому нищить наші інфраструктури. Саме постійна жалість за втраченим ще більше підживлює тривогу і вирубує наш мозок. Ми усе відбудуємо. Гроші нам на це нададуть.
- Включіться в план “що я зроблю після війни”. це допоможе вашому мозку працювати на ваш порятунок, а не на тихеньке самознищення.
- Рятуйтеся гумором. Це надійний щит для мозку, щоб трохи знизити кортизол.
- Обіймайтеся.
- Говоріть близьким “Я тебе люблю”. Такі слова допомагають тримати сили.
Не вірте і не поширюйте неперевірену інформацію. Нас ніхто ніколи не здасть! І ми не здаємося!
Автор – Христя Кішик
