Ідеями для ігор, в які можна гратиcя з дітьми у сховищах, поділилася психологиня Світлана Ройз.
Слух
“Нам важливо пам’ятати – що аудіальний канал сприйняття під час гулу сирен у особливому навантаженні – треба його “зайняти”. А під час стресу ігри дітей можуть стати “регресивними” – старші можуть знову грати в ігри малюків”, – каже психологиня.
- Співати хором.
- Кричати кричалки проти російської армії.
- Слухати в навушниках аудіоказки та музику.
- Взяти із собою гітару, влаштувати для всіх концерт.
Тіло
- Пластилін (зараз ліпити може бути ефективніше, ніж малювати).
- По можливості взяти з собою подушки, щоб зробити будиночок.
- Нитки, щоб довкола себе «прокреслити» коло безпеки.
- Орігамі.
- Кінетичний пісок.
- Робити мотанки з хусточок та роздавати дітям у сховищі.
- Вчитися жонглювати.
- Чарівні дотики: уявити, що тіло – музичний інструмент. Кожна частина тіла видає свій звук. Торкатися долонькою, а дитина співає, мукає, кукурікає та інше.
- Я – тварина. Показати жестом, позою, звуками якусь тварину. А партнер із гри відгадує (образ тварини завжди “про життєвість”).
- Видувати мильні бульбашки.
- “Докричатись до Місяця”: уявити, що треба крикнути послання космонавтам чи інопланетянам. Можна кричати з різних кутів кімнати один одному, можна спрямовувати звук далеко-далеко.
- “Вдихнути хмару” – уявити, що вдихнули хмару і видихнути її зі звуком, можна з грозою і блискавкою (тупаючи ногами).
- “Погода”. Можна йти, можна стукати подушечками пальців (краще нігтями): спочатку сонечко і легкий вітер (йдемо-стукаємо повільно, м’яко і тихо), потім вітер міцніє, починається дощ (йдемо швидше і тупаємо). Дощ посилюється – тупаємо сильніше, злива – стрибаємо, гроза – ураган – стрибаємо, дуємо і кричимо, вітер заспокоюється, дощ стихає – поступово йдемо тихіше і повільніше. Закінчуємо “хорошою погодою”.
- “Клац-клац” — клацати зубами, ніби від холоду, потім показувати зуби, як мавпочки, скалитися і гарчати, як тигри. Після цього перетворитися на людей.
- “Лети!”: дмухати один на одного, як на перо. Дозволити собі поїхати на батька, щоб “здути” його з місця.
- “Бій подушками”.
- “Борці сумо”: засунути подушку під футболку і штовхатися, подушка пом’якшуватиме удар.
- Рвати папір, а потім зібрати зі шматочків колаж.
- “Шкрябалки та дряпалки”: нігтями “прошкрябати” малюнок у тісті, у фользі, у крупі. У пакет, що закривається, залити фарбу, дитина подушечками пальців і нігтями подряпає візерунки.
- Боулінг: збивати будь-які предмети (дозволити порушити порядок).
- “Злий бобер”: придумати злу тварину і поводитися так, як, нам здається, може поводитися ця тварина. Потім перетворитися на добру тварину. Потім у людину.
- “Випустити пазурі”: показати, як тигреня шипить і показує пазурі, коли хоче захиститися. Потім перетворитися на людину.
- “У ціль”: зім’яти в руках папір і, як м’ячиком, потрапити в ціль.
- “Кричати в «мішок для крику” або в склянку.
- “Бодалки так-ні” – бодатися руками чи головою, говорячи по черзі “так” чи “ні”.
Настільні ігри
- Шахи – шашки. Причому, шашки – збивати щелбанами (нам потрібні “агресивні дії”).
- Будь-які настільні ігри.
- Карти.
- Чим простіше (тупіша) гра, тим краще.
- Розставляти доміношки та влаштовувати “ланцюгову реакцію”
Малювання
- Мандали, будиночки, веселки.
- Мрію.
- Найбезпечніше, захищене місце.
- Те, що хочеться робити, одразу після війни.
- Розмальовки.
- Ангелів
Ігри зі словами
- “Питання”: один гравець ставить запитання – другий повинен відповісти на нього питанням – гра йде доти, доки хтось скаже пропозицію без питання. Наприклад, ти їв сьогодні? – А чому ти цікавишся? Хіба це секретне питання? І т.д.)
- Чотири слова (дітям від 8 років можна запропонувати і 5-6 слів): вибираємо 4 абсолютно не пов’язані між собою слова. Використовуючи їх, складаємо по черзі невелику розповідь.
- “Багато слів”. Вибираємо велике слово. З його літер кожен на своєму листі складаємо та записуємо багато маленьких. (Діти можуть спочатку бути в команді з дорослими, а потім вони швидко стають самостійними гравцями).
- “Малювання словом”: вибираємо “складне” для дитини слово, яке складно писати або вимовляти. Вигадуємо, що саме малюватимемо. Наприклад, намалювати фігурку кота, використовуючи лише загадане слово (пишемо його багато разів у різних площинах).
- “Навпаки”: говорити слова навпаки, не записуючи їх, наприклад, чайник – кіньяч, стіна – анетс…
- Написати на аркуші літери, з’єднувати літери лініями в слова.
- “Покажи слово”: один гравець загадує слово і показує його пантоміму.
- “Я загадав”: розповісти про загадане слово, не називаючи його, наприклад, я загадав – білий, холодний, скрипить під ногами, тане…
- У моєму дитинстві ця гра називалася “індукція – дедукція”. Гравець загадує предмет. Інші повинні його вгадати, ставлячи питання, на які він може відповісти тільки “так” або “ні” (з дитиною ми починали із загадування тварин та частин тіла).
- Остання літера. Кожен гравець каже слово, яке починається на останню літеру попереднього слова.
- Рима. Називаємо 4 (або 2) випадкові слова, на які шукаємо риму або з якими вигадуємо чотиривірші.
- “Літера”: називаємо слова лише на задану букву. Варіант для дорослих: слова – предмети на загадану літеру, які можна покласти у трилітрову банку.
- Шукаємо подібне. Називаємо два випадкові слова – чим вони можуть бути об’єднані?
- Чарівна мова. Для дітей, які навчаються розбивати слова на склади. Розмовляємо, перед кожним складом додаючи додатковий склад (жи, ма, хрю…).
- “Нісенітниця”. Говоримо початок речення, до якого потрібно вигадати абсолютно нереальне продовження.
- “Казка”: складаємо казку, кажучи кожен по реченню.
- Асоціації: один гравець називає слово, наступний – свою асоціацію це слово (дітям можемо пояснити – перше, що спадає на думку, коли чуєш це слово).
- “Це слово вміє…”: описуємо слово його уміннями.
- “Картина”: називаємо слово. По черзі розповідаємо, яку “об’ємну” картину ми бачимо, коли вимовляємо це слово (наприклад, для одного гравця слово “чай” означає: сім’я сидить за столом і розмовляє, для іншого – чайна плантація та збирачі чаю, для третього – стіл накритий скатертиною, для четвертого – чайна церемонія, для п’ятого – людина сама стоїть біля вікна, насолоджуючись самотністю та чаєм.
- Антоніми – називаємо слова і шукаємо до них антоніми, слова із протилежним значенням.
- Неіснуюче слово: вигадуємо неіснуючі слова, і що вони могли б означати мовою інопланетян.
- Тарабарська мова: говоримо один з одним тарабарською мовою, намагаючись по інтонації вгадати – про що кожен говорить.
А ще мультики та ігри (краще обирати ті, де задіяне просторове сприйняття – типу тетріса.
