Кореспондент газети «Лос-Анджелес Таймс» Сергій Лойко презентував у Луцьку книгу «Рейс» про війну на сході України.
Воєнний журналіст представив читачам свій твір на факультеті філології та журналістики Східноєвропейського університету імені Лесі Українки та у книгарні «Є». Також розповів, чому важливо уникати дезінформації і визначати фейки. Із власного життєвого досвіду він показав живі історії з «гарячих точок».
Сергію 64 роки. 28 з них він пропрацював у журналістиці. Спочатку був перекладачем і репортером у московському бюро «Асошіейтед прес», потім – продюсером шоу «Good morning Britian». 25 років Сергій Лойко присвятив «Лос-Анджелес Таймc»: почав перекладачем і кореспондентом, продовжив репортером, фотографом, а затим став директором московського бюро «Лос-
Анджелес Таймc».
Журналіст зауважує, що чим далі розвивалася його діяльність, тим більше навколо відбувалося воєн. У зону його відповідальності входили весь пострадянський простір, Ірак, Афганістан, Абхазія і Чечня.
– Війна – це завжди найголовніша і найцікавіша тема. Це те, до чого суспільство ніколи не втратить цікавість, – каже Сергій Лойко.
Він поділився кількома історіями з журналістської практики, через які викривилася думка звичайних людей. За словами автора, особливого піку фейк у відеоматеріалах та фоторепортажах досягнув у Росії.
– Росія – чемпіон світу із брехні, – зазначає Лойко.
Твір письменника «Рейс» – уже другий про війну в Україні. На думку самого автора, «Рейс», на відміну від «Аеропорту», зможе привернути більше уваги читачів з усього світу. У центрі твору – трагедія малайзійського «Боїнга» рейсу МН-17, збитого з підконтрольної проросійським сепаратистам території Донбасу в липні 2014-го.
За сюжетом головний герой, колишній міліціонер Альохін, викрав «общак» бандитів і переховується в Лос-Анджелесі на яхті. Він не цікавиться політикою, нічого не знає про війну в Україні, поки сам не стає її жертвою.
Під час свого розслідування герой опиняється на сході України серед «ополченців» і російських найманців. Слідами втікача йдуть бандити, чекісти, добровольці й маніяк – серійний убивця.
Він не чекає на закінчення міжнародного розслідування та трибуналу, бо понад усе хоче знати відповідь на запитання: «Хто вбив мою родину?».
Фото Сергія Лойка
