Святвечір

Традиції Святвечора: як підготувати дім, стіл, вечерю, що заборонено робити

На Святвечір усі члени родини повинні бути вдома. Кажуть, якщо в цю ніч десь заночувати, то цілий рік будеш блукати по світу. Коли когось із родини немає вдома, для нього ставлять миску і кладуть ложку. Якщо в дім зайде стороння людина, її теж запрошують до столу. Гість на Святій Вечер приносить щастя в дім.

До Різдва, одного з найбільших свят для усіх християн, завжди починали готуватися завчасно. У давнину господині ретельно прибирали в хатах, вибілювали помешкання й розмальовували  квітами комин, застеляли нові або чисто випрані скатертини, рядна й рушники. Обов’язково намагалися справити новий одяг для всіх членів родини та купити новий посуд (макітри, горщики, коцюби й макогони). Із воску власної пасіки люди виготовляли святкові свічки, приказуючи спеціальні замовляння і молитву. У підготовці були задіяні усі – і малі, і старі.

Що робити 24 грудня зранку

Остаточна підготовка до Різдва і Святвечора починається 24 грудня зранку. Ще вдосвіта господиня починає працювати. Першою магічною дією є добування нового вогню. Жінка дістає з покуття кремінь і кресало, які останні дванадцять днів лежали під образами. Вона тричі хреститься і, ставши обличчям на схід, викрешує «новий вогонь». Цим вогнем вона розпалює в печі дванадцять полін, що їх припасала та сушила дванадцять днів останнього місяця.

Після цього господиня приступає готувати дванадцять святвечірніх страв: ставить узвар, варить горох, квасолю, смажить капусту, рибу, ліпить вареники, готує бараболю, гриби, голубці з пшоном, коржі з маком та кутю з товченої пшениці. В усьому їй допомагають діти. В цій багатій, але пісній вечері господиня представляє найголовніші плоди поля, городу і саду, ніби дає звіт новому рокові за своє багатство в минулому році.

У той час господар іде напувати худобу, стелить нову солому та дає їй свіжого сіна. Потім він оглядає усе господарство. Ніщо не може бути в цей вечір поза домом – позичене чи десь забуте. Усі члени родини теж повинні бути вдома. Кажуть, якщо в цю ніч десь заночувати, то цілий рік будеш блукати по світу. Не можна і сваритися в цей день, а навпаки, треба помиритися з ворогами, щоб у новому році було мирно і в хаті, і поза хатою.

Спільна вечеря всього роду

Свята Вечеря – це спільна вечеря всього роду. Навіть мертві родичі – всі мають у цей вечір зібратися разом, щоб трапезувати цілим родом. У пам’ять про своїх мертвих родичів люди ставили для них кутю та узвар на вікнах, розкидали варений біб по кутках, залишали немитими ложки та миски після вечері – «щоб душі могли їх лизати для поживи». Сідаючи на стілець чи на лавку, продували місце – «щоб не привалити собою мертвої душі», бо в цей вечір «мертвих душ з’являється сила-силенна! І скрізь вони є: на лавках, на вікнах, на столі та під столом …»

Господиня бере з рук господаря миску з кутею, ставить на стіл, і родина починає вечеряти. Спочатку їдять кутю, а потім – голубці, вареники, смажену рибу, капусту – все, що готувалось, а запивають узваром. Страви обов’язково мають бути пісними, оскільки Святвечір припадає на останній день пилипівського посту. Також обов’язково на святковому столі мають бути:

  • Свічка. Горіння свічки – це свідчення віри, приналежності людини до Божественного світла. Свічка супроводжує віруючу людину від Хрещення до смерті. Це – символ готовності людини до зустрічі із Богом, незалежно від часу і місця, коли Він схоче її покликати до себе.
  • Сіль. Без неї не можна відчути повноти смаку страви. Так і людина не може творити справжнього добра, не перебуваючи в гармонії з Богом. Сіль вказує на внутрішню суть людини.
  • Часник. Його кладуть на чотири кути столу під скатертину, щоб відігнати від родини і хати злих духів. Це символ очищення від гріха, який отруює людське життя, символ родючості і здоров’я.

Коли когось із родини немає вдома, для нього ставлять миску і кладуть ложку. Якщо в дім зайде стороння людина, її теж запрошують до столу. Гість на Святій Вечері, за віруванням наших предків, приносив щастя в дім. Під час вечері виходити з-за столу не годиться, розмовляти багато – теж не добре. 

Прикмети на Святвечір, в які вірили наші предки

Першу ложку куті господар підкидає до стелі – «щоб так ягнята стрибали, як ця пшениця скаче від землі до стелі!» Другу ложку куті підкидає – «щоб телята рикали так, як це зерно стрибає від землі до стелі», а третю – «щоб бджоли роїлися».

Усе під час вечері має віще значення:

  • Якщо тінь на стіні подібна до скирти – буде врожай на хліб, до копиці – сіна буде багато, до дерева – садовина вродить…
  • Якщо хлопець під час вечері захоче води напитися, батько йому пити не дасть і скаже: “Не пий, сину, води за Святою Вечерею, ти – козачого роду. Як виростеш — у похід підеш слави здобувати, а в походах всяко буває, буває і так, що спрага мучить. Отож знай: витримаєш спрагу за Святою Вечерею – ніякі походи не страшні!
  • Якщо син під час вечері пчихне – батько дарує йому лоша, бо це знак, що козаком буде.
  • Якщо ж пчихне дівчина, то це знак, що вона в господині збирається, і батько їй теля, буває, дарує – «на щастя».

У центральній та східній Україні діти носять вечерю до близьких родичів: онуки – до баби і діда, племінники – до тітки і дядька, хрещеники – до хрещених батьків. Заносячи вечерю, люди ніби намагаються приєднати членів роду до спільної святвечірньої трапези.

Звичай цей відбувається так: діти, найчастіше хлопчик з дівчинкою, йдуть до діда й баби з вузликом. Постукають у двері, переступлять поріг, хлопчик скине шапку і говорить: «Добрий вечір, з Святим Вечором будьте здорові! Просили тато й мама і ми вас просимо на вечерю – нате вам вечерю!» Баба візьме з дитячих рук вузлик і посадить за стіл, частуючи солодкою кутею чи медяником. Дід звичайно наділить їх горіхами та дасть по кілька дрібних монет. Потім баба загорне їм у вузлик свій калач, кілька пиріжків чи вареників – обмінює вечерю.

На Гуцульщині та на Покутті заможніші ґазди несуть вечерю до бідніших. Цей звичай пов’язаний там зі спомином про померлих родичів.

Чого не можна робити 24 грудня

  • займатися важкою роботою;
  • багато розмовляти і сильно веселитися під час святкового застілля;
  • виходити з-за столу під час трапези;
  • незаміжнім не можна сидіти на куті столу;
  • зустрічати Різдво з боргами та колишніми образами;
  • 6 січня до “вечірньої зорі” не можна нічого їсти і сідати за стіл;
  • йти далеко від дому, бути в дорозі,, тому що весь рік блукатимеш;
  • садити за стіл непарну кількість людей, а якщо так і сталося, потрібно додатково поставити ще одну тарілку і вилку;
  • не можна нічого позичати;
  • не допускаються сварки, злі слова, погані побажання.

Що потрібно зробити у переддень Різдва:

  • обов’язково одягнути світлий одяг, не можна, щоб вбрання було темним, особливо чорним;
  • попросити пробачення у тих, кого ви скривдили;
  • запалити свічки, щоб привабити благополуччя;
  • за святковим столом потрібно скуштувати всі страви, від цього залежить благополуччя й добробут родини;
  • якщо на Святвечір у ваш дім прийде самотня бідна людина або подорожній, його треба неодмінно радо прийняти і щедро пригостити – це до добра.

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook