Як лікувати атопічний дерматит і що не слід робити, знає дерматолог Катерина Бакіко.
1. Не треба дітей садити на необгрунтовані жорсткі дієти.
Атопічний дерматит з’являється через інші більш глибші механізми у шкірі, грає роль генетика та спадковість. Так, харчова алергія деколи може бути тригером. Але не так часто, як ви вважаєте. І для того, щоб це запідозрити- мають бути і інші симптоми, не тільки періодичні атопічні висипання.
2. «Я лікую висип гормональним кремом, поки мащу- все добре, коли припиняю- усе вертається»- це одна з найчастіших фраз у мене на прийомі.
Така проблема виникає через те, що загострення при АД триває довго. А гормональні ліки не лікують АД, вони лише пригашують прояви запалення у шкірі симптоматично. У таких ситуаціях рекомендована проактивна схема, тобто ви наносите ліки на місця, де зазвичай з’являються висипання, по замовчуванню 2 рази на тиждень, довгий період часу. Тобто не чекаєте нового спалахування висипу, а профілактично ті ділянки змащуєте. Пам’ятайте, це все під контролем лікаря.
3. Антигістамінні направо і наліво.
Протиалергічні ліки, при АД використовються рідко. Бо АД- це не є алергія на щось, це окрема хвороба шкіри. Застосовуємо їх, якщо є важкий нічний свербіж, бо якщо легкий, то з цим гарно справляються зовнішні ліки. І також даємо тоді, коли є супутня алергічна реакція, яка ускладнює АД- як от алергічний риніт, чи харчова алергія та ін. Важливо- уникаємо лишніх ліків, якщо це можливо.
4. Пробіотики не включені у міжнародні рекомендації лікування АД, тому їхнє застосування не обгунтоване.
5. Висипання не треба «підсушувати».
При атопії шкіра схильна до сухості та подразення. Тому ми її активно зволожуємо. Підсушення висипу буде сприяти лущенню, свербежу, вторинним інфекціям.
6. Лікування АД «зсередини краще».
Абсолютно ні, адже АД- хвороба шкіри, і лікуємо саме цей орган. І саме тому, основне лікування- це правила догляду за шкірою та намащування емолентами, які створюють захисну плівку на ній. Зсередини лікуємо важкі форми АД, тоді коли треба просто потужніший вплив.
7. Сорбенти.
Існує міф, що шкіра з висипаннями таким чином показує про «проблеми» з кишечником, наявність токсинів, і тому треба його очищати. Зовсім ні. Сорбенти не мають таких чарівних властивостей, як і правдивість твердження про токсини і атопію. АД- це хвороба шкіри, яка не має прямого зв’язку з ШКТ.
8. Шукаємо «причину висипань», або лікаря, який «вилікує АД».
Це моя біль. Пояснюю вкотре. АД- це хронічна хвороба шкіри, яка схильна до рецидивування. Механізми його утворення дуже детально вивчені, і до речі, ще вивчаються. Причина порушення у цих механізмах, поки не відома. Вам не вдасться її знайти, а якщо вдасться, то це буде великим науковим відкриттям. Саме тому, що цей стан хронічний, то ми не можемо його «вилікувати». Так, з часом діти його «переростають», коли це буде точно не знаємо ( у 80% до підліткового віку), пришвидшити також не можемо. Наше головне завдання- його контролювати. Відповідний постійний догляд, зменшувати прояви і діяти симптоматично. Тобто загострення будуть ще. Але від нас залежить, як сильно і як часто. Тому знову вертаємось до догляду та емолентів.
9. Безкінечний пошук тригера і мамина тривога «що ж я знову зробила не так».
Ще раз про тригери. Це речі які його можуть провокувати. Їх нівелювати та виявляти стараємось, але це не завжди вдається і не завжди тригери провокують загострення, це може бути саме по собі. Не виніть себе за це! Адже на сезонність, стреси, грві- часті тригери, ми не можемо кардинально впливати на них. А от на зовнішні подразники, зрідка алергени- можемо, для цього лікар може задати додаткові питання та призначити обстеження, відкоректувати догляд за шкірою.
10. Неправильне користування ліками.
Замало емоленту, емолент лише у загостренні, або лише на висипання, емолент пече і від нього червоніє шкіра, боїмось гормонального крему, тому ним не доліковуємось і висип по-новому колу- це часті помилки, будь ласка, не робіть їх.
