Свою думку про гостьовий шлюб, його переваги та недоліки, і чи варто його робити “офіційним”, висловила психологиня Анжеліка Богданова.
“Гостьовий шлюб – яка краса! Можна прийти до чоловіка/дружини у гості, а можна й не прийти. Полежати собі спокійно вдома, подивитися новий фільм, наприклад, а не затинатися один об одного на спільній кухні.
Такий формат дуже підходить тим, хто вже визначився зі своїми межами, уподобаннями, вільним часом та недоторканністю особистого простору. І все-таки чи варто при цьому прагнути традиційної форми спільного життя?
Для декого це, в принципі, неможливо. Підозрюю, що і для мене також. Занадто довго вибудовувалися звички, облаштовувалась домашня обстановка, та й багато є зовнішніх факторів, які не можна просто так зламати: робота, життя на два міста тощо.
Кудись їхати – нереально. Мати в своєму будинку чоловіка? А яке йому буде тут – чи добре, чи комфортно? Зовсім не впевнена у цьому, як і в моєму бажанні постійно спілкуватися з ним поряд.
І до речі, дуже багато знайомих теж мимоволі дійшли такого компромісного співжиття або сім’ї, що не обмежує права і приватність подружжя. Реєстрація шлюбу зараз теж під великим питанням. Чи треба поспішати оформляти стосунки, і, власне, навіщо?
Ускладнювати спілкування юридичними та формальними моментами навряд чи варто, особливо в ситуації, коли ви ще недостатньо знаєте один одного, фактично ні дня не жили разом. Навіщо прогнозувати ідеальний шлюб? Кохання – коханням, а побут – побутом, і можливе розбиття об нього човна ніхто не скасовував.
Та й плавно перетекти у звичайний контактний шлюб на одній житлоплощі, гостьовий союз завжди здатний. Було б до цього усвідомлене та продумане очікування в двох близьких людей. Коли вони спробували варіанти нежорсткого спілкування, і рішення жити разом виникло в обох партнерів.
А як ви ставитеся до гостьового шлюбу? Коробить вас від такого варіанту чи навпаки – ви бачите у такій формі спільного проживання гарні перспективи для зміцнення союзу? І чи варто потім переходити у традиційний шлюб або не треба руйнувати стійку рівновагу, звичний спосіб життя і особисті межі подружжя?”
