Детально про сорокоуст розповідає ієрей Андрій Чиженко: “На Літургії прощаються гріхи, а саме вони і є причиною страждань живих, і померлих, – за молитвами і вірою їхніх рідних: “що тільки розв’яжете на землі, розв’язане буде на небі” (Матвія 16;18). Поза всякими сумнівами, Сорокоуст (Григоріанка) є одним з головних молитовних поминань у Християнській Церкві.

Сорок літургій поспіль (кожну службу) на Проскомидії вилучається частинка з просфори з поминанням імені живого або померлого (звідси можна замовляти сорокоуст за здоров’я і за упокій), і в кінці Літургії з молитвою «омий, Господи, гріхи згаданих тут Кров’ю Твоєю чесною, молитвами святих Твоїх» священник опускає цю частинку в Чашу з кров’ю Христовою. Так відбувається сорок разів протягом цієї ж кількості Божественних літургій.

Дана цифра досить часто зустрічається у Святому Письмі: сорок років святий пророк Мойсей водив євреїв по пустелі; сорок днів постив Спаситель у пустелі перед Своїм громадським служінням; сорок днів був Христос з апостолам після Воскресіння. Святі апостоли узаконили звичай поминати покійних протягом сорока днів. Звідси і «сорокоуст». Професор Загорської духовної академії Євген Голубинський висуває і іншу версію. У своїй книзі «Історія Церкви» (т. 2) він пише, що в Київській Русі в великих містах церковні парафії ділилися на «сороки» – схожі на сучасні благочинні округи. У кожному «сороку» було сорок храмів. Звичайно поминання замовляли у всьому «сороку», звідси і назва «сорокоуст».

Але хай там як, потрібно сказати, що сорокоуст є найважливішим поминанням Християнської Церкви, як живих, так і померлих. Адже найбільшою нашою святинею є Тіло і Кров Христові, які по невимовному милосердю, до роду людського здійснює Сам Господь на кожній Літургії з простих речовин (вина, води і просфор). Тому одне доторкнення з такою страшною і могутньою святинею є спасительним для душі людської.

І внаслідок цього сорокоуст, мабуть, можна назвати головним поминанням для людини – як живої, так і померлої. Адже недарма священнослужитель молиться, висипаючи частинки, вийняті з просфор, з поминанням імені, щоб Господь заради пречистих Тіла і Крові Своїх омив, тобто пробачив гріхи згаданих тут людей. І ми – православні християни – віримо, що так воно і відбувається.

Тому, звичайно ж, хочеться від щирого серця порадити всім: замовляйте один за одного Сорокоусти і тим самим рятуйте з Божою поміччю душі близьких. Адже в Господній чаші відбувається велика таємниця Божественного милосердя, любові і всепрощення. І там душа людська з’єднується з Христом.

Сорокоуст замовляють не обов’язково на сорок днів. Можна і на більш тривалий період часу: півроку, рік. За померлих не можна замовляти, якщо людина була нехрещена і також за самогубців. За здоров’я забороняється замовляти також за нехрещених (вони не є членами Церкви).

Часто запитують: «Чи можна замовляти сорокоуст за людину, яка хрещена, але веде не цілком благочестиве життя: мало ходить в храм і таке інше?..» Відповідь: «Навіть потрібно!» Може саме ваш сорокоуст проб’ється в її серце і послужить благодатним відкриттям для спасіння її душі.

Також не слід до читання молитов, в тому числі і до сорокоуста, ставитися як товарно-грошових відносин або з певною часткою магічного сприйняття. “Сто гривень заплатив, в трьох храмах поставив тридцять три свічки, замовив в семи храмах сім сорокоустів – і все. Релігійну норму виконав!”. Ні. У Церкві немає механістично-формального підходу. У вірі все потрібно пропускати через душу.

Господь від нас вимагає змінити себе. Він каже кожному з нас: «Сину мій! віддай серце твоє мені, і очі твої хай люблять дороги мої … »(Притч. 23:26). Із вашим наверненням, молитва Церкви Христової буде ще сильнішою”.