Різдво 25 грудня святкують 75% православних, усі решта – 7 січня. Дві дати святкування Різдва існують через різні календарі, за якими ведуться обчислення. На Заході – за григоріанським, а, наприклад, в Росії, Грузії, Сербії та Україні за юліанським календарем. Останніми роками ведуться чимало дискусій про те, чи варто святкувати Різдво в одну дату – 25 грудня.
Коли народився Ісус Христос
Єдиної дати святкування народження Ісуса Христа в давнину не існувало. Климент Александрійський вказував на 17 листопада, але не залишив жодних обґрунтувань цієї дати. День народження Христа також пов’язували з початком весни, який за юліанським календарем припадав на 25 березня. Бо на цей день, мовляв, припадало народження світу.
Водночас на Заході Різдво довгий час святкували разом зі святом Богоявлення та 6 січня. Це свято поєднувало і Христове Різдво, і Хрещення Ісуса в ріці Йордані. Святкування великої кількості подій із життя – одна з головних причин, через яку Західна Церква першою відділила Різдво і почала святкувати його окремо.
Вперше в історичних джерелах 25 грудня як дату народження Христа вказав Діонісій Філокал. Ця дата була святковою для літургійного служіння у Римі, проте відколи вона встановлена – невідомо. Рішення про святкування Різдва 25 грудня схвалили на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі в 431 році.
Єдиної дати святкування народження Ісуса Христа в давнину не існувало
- Нові та старі традиції Різдва. Етнолог про те, як святкували українці
Хто святкує Різдво 25 грудня
Різдво в ніч з 24 на 25 грудня святкують Римо-католицька церква, більшість протестантських церков, а також більша частина православних:
- Константинопольська (крім Афону),
- Олександрійська,
- Антіохійська,
- Румунська,
- Болгарська,
- Кіпрська,
- Елладська,
- Албанська православні церкви,
- Православна церква Чеських земель і Словаччини,
- Православна церква в Америці.
В ніч на 7 січня Різдво святкують:
-
- Єрусалимська,
- Російська,
- Сербська,
- Грузинська,
- Польська православні церкви,
- Афонські монастирі,
- Бессарабська митрополія Румунської православної церкви,
- усі Українські православні церкви,
- багато Східних католицьких церков,
- Українська греко-католицька церква,
- Російська греко-католицька церква,
- російські старообрядці,
- Вірменська апостольська церква.
Чому Різдво святкують 25 грудня та 7 січня
Оскільки святкування 25 грудня пов’язують з католицизмом, а 7 січня – з православ’ям, першу дату часто неправильно називають “католицьким Різдвом”, а другу – “православним”.
Насправді і православні, і католики святкують Різдво в один день – 25 грудня. Хоча по факту виходить по-іншому, бо православні та католики відзначають свято за різними календарями. На Заході – за григоріанським (саме 25 грудня), а, наприклад, в Росії, Грузії, Сербії та Україні – за юліанським календарем (7 січня).
- Різдво Христове святкують аж 12 днів!
Коли святкують греко-католики і римо-католики
Зауважимо, що українські греко-католики фактично святкують Різдво 7 січня, а римо-католики – 25 грудня. Чому так?
Українські греко-католики на початку ХХ століття перебували у складі Польщі і не перейшли на григоріанський календар з політичних мотивів. Українці не хотіли втрачати свою ідентичність. Греко-католики також прагнути зберегти зв’язок з українцями, які перебували у складі СРСР. Святкування Різдва в одні дні мало символічно поєднувати українців по різні сторони кордону.
Як виникли різні календарі
- Юліанський календар запровадив Юлій Цезар. Це був практично такий самий календар, як сучасний. Але юліанський календар виявився не зовсім точним і почав зміщуватися. Усе тому, що Земля робить оберт навколо Сонця на близько 12 хвилин повільніше, ніж думали давні римляни. Тож Різдво почало потроху наближатися до весни. За 1,5 тисячі років юліанський календар відстав аж на 10 днів.
- Тоді Папа Римський Григорій XIII влаштував реформу юліанського календаря. Він наказав вважати невисокосними деякі роки, які раніше були високосними. Цим розходження зменшилося до 26 секунд на рік. Щоб компенсувати відставання, Папа наказав навіть пропустити 10 днів. Так, у 1582 році після 4 жовтня настало відразу 15 жовтня. Цей реформований календар назвали григоріанським.
Але не всі країни перейшли на новий календар. Так, українські землі, які згодом були у складі Російської імперії, жили за старим – юліанським. Це було з політичних мотивів імперії, мовляв “католик православному – не брат”.
Проте згодом УНР під час революції перейшла на новий григоріанський календар. При цьому запровадили його і більшовики. Проте церква дотримувалася традиції та не хотіла підтримувати комуністів.
Тож виникла така ситуація, що звичайні люди почали жити за новим стилем – григоріанським календарем, а церква продовжувала – за юліанським.
Неточність церковного – юліанського календаря – за роки поглибилася. На сьогодні неточність становить аж 13 днів.
Тож, коли католики святкують Різдво 25 грудня за григоріанським календарем, то за юліанським – це лише 12 грудня. Українським православним та греко-католикам треба чекати ще 13 днів на народження Христа. Тож, коли на юліанському (церковному) календарі – 25 грудня, то на григоріанському, за яким ми живемо, вже 7 січня.
Різдво 25 грудня: що каже українська церква
У 2019 році голова Православної церкви України, митрополит Епіфаній заявив, що українці можуть святкувати Різдво за григоріанським календарем (25 грудня), якщо вони цього хочуть. Також у ПЦУ пообіцяли думати про календарну реформу за умови, що її підтримає більшість вірян.
Епіфаній також наводив як аргумент те, що у разі переходу на григоріанський календар зміняться й дати багатьох важливих релігійних свят, зокрема Покрови та Водохреще.
Тож деякі священники та єпископи ПЦУ на власний розсуд проводили у 2019 році служби і 25 грудня, і 7 січня.
Частково не проти григоріанського календаря виступають і в Українській греко-католицькій церкві. Деякі закордонні єпархії якої вже давно послуговуються ним. Однак предстоятель УГКЦ Святослав (Шевчук) заявляв, що це церква вирішуватиме “разом із нашими православними братами”. Він також зауважував, що це питання не належить до догматичних і має долати церковні розколи, а не спричиняти нові.